Засобами алгебри секвенційних алгоритмів описано розроблені синтаксис і семантику мови опису завдань на створення бази даних.
By means of sequential algebra algorithms described are designed syntax and semantice describing tasks on a database.
Досліджено на прикладі особливого класу звуків – дифтонгів, характерних для польської мови, тривалостей звукових ділянок дифтонгів окремо для випадків прискорення та сповільнення темпу мовлення та аналіз можливості використання розроблених ФТП для задач сповільнення темпу.
У статті йдеться про мову як засіб комунікації та відображення (рефлексії) реальності. Дослідження розпочинається зі загального огляду проблеми та авторів, які займалися нею. У першій частині автор здійснює детальний огляд референтивної теорії як основної та найдавнішої теорії у сфері вивчення функцій мови. У другій частині статті розглянуто одну із сучасних теорій словників Річарда Рорті. Зроблено висновки про те, що референтивна теорія хоч і є корисною та фундаментальною, однак дуже далека від повноцінного та вичерпного пояснення функціонування мови.
Подивіться сьогоднішні телевізійні канали, путівник та деякі програми українського телебачення. Визначте будь-які приклади сегментації програмування, з якими ви стикаєтесь. Пов’яжіть поняття вертикального та горизонтального програмування та сегментації із щоденними процедурами людей та подумайте, як це інформує та впливає на вибір програми, який вони роблять.
Актуальність дослідження інноваційної лексики на сторінках інтернет-видань сьогодні зумовлена великою кількістю і частотою її вживання. З одного боку — це позитивне явище, що демонструє інтеграцію в європейське суспільство. З іншого — надмірне використання неологізмів у текстах мас-медіа, без належного пояснення їх значення, призводить до нерозуміння змісту матеріалу. Адже не кожен читач розуміє значення використаного в тексті неологізму.
Стаття Казимира Твардовського „Про ясний і неясний філософський стиль” вважається одним з маніфестів Львівсько-Варшавської школи: ясність вираження думок була одним із методологічних чинників цієї школи. З огляду на деякі фрагменти цієї статті Казимира Твардовського часто вважають філософом, який доводив, що людина може мислити лише словами. У даній же статті погляди Казимира Твардовського на співвідношення мислення та мовлення розглядаються через призму менш відомих творів польського філософа та з використанням деяких теоретичних розрізнень.
Розглянуто сучасний стан імовніособливостіінтернет-комунікації. Встановлено, що в новому комунікаційному середовищіпредставлено не тільки традиційну комунікація, але сформовано принципово новіформи. Звідси з’являються такіпоняття як “метамова”, “новомовлення”. Формується new style (стиль інтернет-спілкування), для якого характерні: а) письмова вимова; 2) гіперінтертекстуальність; 3) зафіксована розмовність; 4) спонтанність. Новіформи комунікаціїнабувають популярностіта чітко виокремлюють зручні параметри для спілкування.