глобалізація

У статті проаналізовано особливості розвитку світового освітнього простору як успішної трансформації традиційної освітньої системи у гуманізований простір культури освіти в нових глобалізаційних, конкурентних умовах. Теоретично обґрунтовано різносторонній вплив світового освітнього простору на створення нової освітньої та культурної реальності, в якій відбувається самореалізація особистості, розширення діалогу культур та збереження національно-культурних особливостей.

Досліджено актуальність формування нової відповідальної світової цивілізації, розглянуто сучасні моделі сталого економічного розвитку світової цивілізації, розроблених провідними вченими сучасності: концепцію «повного світу» Германа Е. Дейлі, модель стійкої та гуманної глобальної цивілізації П. Раскіна, модель суспільства нульових граничних витрат та цивілізації емпатії Дж. Ріфкіна.

Розглянуто основні етапи становлення доктрини мультикультуралізму. Особливу увагу зосереджено на еволюції теорії мультикультуралізму залежно від часових та політичних умов і вимог соціуму. Автор розглядає вплив теорій лібералізації та комунітаризму, “побудови нації” та “диференційованого громадянства” на становлення теорії мультикультуралізму, наводить погляди науковців, аналізує їхній вплив на сучасний мультикультуралізм.

Досліджено нейтралітет як один з основних державних стратегій. Проаналізовано основні теоретичні та методологічні підходи дослідження проблеми нейтралітету, вивчено різноманітні дефініції цього поняття та виявлено основні ознаки нейтралітету держави.

Досліджено історичну еволюцію становлення стратегії нейтралітету у міжнародних відносинах. Виокремлено погляди зарубіжних та вітчизняних вчених на стратегію нейтралітету держави. Визначено основні держави, що дотримуються політики нейтралітету, а також Україна, яка колись дотримувалась цієї стратегії

Визначено сучасну парадигму розвитку музеїв як основних презентаторів історико-культурної спадщини, наведено провідні тенденції в середовищі європейських музеїв, окреслено основні проблеми щодо інтерпретації фондів музеїв. Велику увагу звернено на аналіз негативних тенденцій у розвитку культурного сектору. Розглянуто роль музею як ефективного інструменту для формування іміджу «відкритого суспільства», його здатності до інтеграції громадськості до інтелектуального європейського і світового співтовариства.

Розглянуто проблему актуалізації ролі музейної комунікації в сучасному глобалізованому суспільстві. Виокремлено та узагальнено чинники, які визначають нові підходи й форми взаємодії музею із публікою, забезпечуючи широке впровадження сучасних інформаційно-комунікативних технологій, модернізацію змісту експозиції, розширення спектру й підвищення якості музейних послуг. З’ясовано потенціал впровадження комунікативного підходу в музеології й музейному проектуванні, що дає можливість застосовувати в практиці музею нові медіа та технології інтерпретації та сприйняття експозиції.