глобалізація

Розглянуто прояв соціально-правової природи в такому новітньому глобалізаційному
явищі, як інформаціна війна. Доведено, що маніпулювання інформацією через
психологічний вплив на опонента давно був засобом ведення війни. Вказано, що
особливістю інформаційної війни є не тільки те, що вплив здійснюється з використанням
новітніх засобів, а й те, що це непідконтрольний ресурс, який дуже слабо піддається
правовій регламентації, тому активно застосовує неправдиву, перекручену інформацію як

З’ясовано, що правовий механізм системи регулювання вищої освіти являє собою
сукупність міжнародно-правових актів, зобов’язань України, Конституції України,
законів України, підзаконних нормативних правових актів та індивідуальних актів
застосування, покликаних здійснювати регулювання правовідносин між суб’єктами
освітньої діяльності в процесі впливу на сферу освіти. Визначено, що особливостями
організаційно-правового механізму державного регулювання трансформації вищої
освіти є самостійний розвиток та інноваційна діяльність, як акцентовано в Законі

У статті, крізь призму православно-богословської думки сьогодення, розглянуто
феномен глобалізації. Автор намагається знайти відповідь на питання – наскільки, на
думку науковців та богословів, взаємопов’язані між собою процеси глобалізації та
секуляризації у сучасному суспільстві. Особливу увагу приділено ідеології «NewAge», що
стала основою одного з найпоширеніших, нетрадиційних релігійних рухів епохи
глобалізму. У висновках стверджується, що сучасна Православна Церква позиціонує

Інтеграційні процеси, що відбуваються у сучасному світі, призводять до розвитку
національної системи законодавства. Досліджуючи виникнення та еволюцію українського
законодавства, варто зауважити, що цей процес є тривалим і характеризується
конкретними етапами розвитку й становлення нашої держави. Впроваджуючи інтеграційні
процеси в країні, насамперед, необхідно керуватися тим, що кожна правова система певної
держави, яка обумовлюється системою національного законодавства, є унікальною.

Розглянуто проблеми мультикультуралізму, оскільки розвиток різноманітних
процесів у світі ставить під питання цю традиційну модель адаптації, доводячи її
недієвість і невідповідність сьогоденню

Розглянуто вплив інтеграційних процесів на розвиток системи вищої освіти в
Україні, досліджено поняття інтеграції у вищій освіті, визначено зміст поняття
інтеграційного середовища під час підготовки майбутніх фахівців. У результаті
проведеного аналізу досліджено, що складне та багатокомпонентне поняття
інтеграції в освіті можна розглядати у зовнішньому прояві як реформування,
модернізація освіти, рух до Європейського простору, одним із завдань якого є
піднесення компетенції майбутніх фахівців до світових стандартів, а також в її

Входження України у європейські та загальносвітові процеси зумовлює транс-
формацію соціокультурної парадигми й створюють нові моделі соціального буття
сучасного студентства. Впровадження нових методів студентських обмінів та
підтримання індивідуальної мобільності з боку держави створює новітній підхід у
сприянні економічного зросту країни, політичній стабільності та соціальній збалансо-
ваності громадян. Проаналізовано сучасний стан української освіти в умовах впливу
глобалізаційних процесів, розвиток академічної мобільності в Україні та охаракте-

У статті проаналізовано особливості розвитку світового освітнього простору як успішної трансформації традиційної освітньої системи у гуманізований простір культури освіти в нових глобалізаційних, конкурентних умовах. Теоретично обґрунтовано різносторонній вплив світового освітнього простору на створення нової освітньої та культурної реальності, в якій відбувається самореалізація особистості, розширення діалогу культур та збереження національно-культурних особливостей.

Досліджено актуальність формування нової відповідальної світової цивілізації, розглянуто сучасні моделі сталого економічного розвитку світової цивілізації, розроблених провідними вченими сучасності: концепцію «повного світу» Германа Е. Дейлі, модель стійкої та гуманної глобальної цивілізації П. Раскіна, модель суспільства нульових граничних витрат та цивілізації емпатії Дж. Ріфкіна.