правове регулювання

Анотація. Авторка статті здійснила аналіз правової природи дискримінації у сфері громадського здоров’я нації через встановлення її сутності та виокремлення категорій суб’єктів, які належать до дискримінованих груп осіб у сфері охорони здоров’я.

У статті проведено аналіз викликів, з якими стикаються особи з інвалідністю в умовах воєнного стану, та визначено їхні труднощі і проблеми. Досліджено національне та міжнародне правове регулювання охорони і захисту прав та свобод осіб з інва­лідністю та вка­зано, що попри широку нормативну базу практичний аспект реалізації прав осіб з інвалідністю має істотні прогалини, які є  характерними для всіх держав. 

У сучасному світі, де технології розвиваються з неймовірною швидкістю, автома­тизовані системи збору інформації стали невід’ємною частиною нашого життя. Вони впли­вають на різні аспекти суспільства, з-поміж них і суб’єктивні права людини. Цей вплив можна розглядати з кількох перспектив. Насамперед це вагомі переваги автомати­зованих систем. Такі системи збору інформації значно підвищують ефективність і точність у бага­тьох сферах. Вони дають змогу швидко обробляти великі обсяги даних, що сприяє прий­няттю обґрунтованих рішень.

Стаття розглядає правовий статус медичних працівників в Україні, аналізуючи їхні конституційні та професійні права, закріплені у відповідних нормативно-правових актах. Зокрема, увага присвячується правам на належні умови праці, соціальний за­хист, страхування, пільги та додаткові гарантії, передбачені Законом України “Ос­нови зако­нодавства України про охорону здоров’я”. Також висвітлюються особливості регулю­вання трудової діяльності медиків, що містять питання кваліфікації, підвищення професійного рівня, а також права на захист професійної честі та гідності.

У цій науковій статті розглянуто питання забезпечення репродуктивних прав особистості в європейських державах на основі досліджень актуальності цієї теми в правовому контексті Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). Основною метою статті є всебічний аналіз рішень ЄСПЛ з приводу репродуктивних прав і встановлення їхнього статусу та особливостей реалізації в різних країнах Європи. Проблема репродуктивних прав розглядається крізь призму статті 8 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що закріплює право на повагу до приватного та сімейного життя.

Розглянуто феномен інформаційного суспільства та його вплив на розвиток системи публічного управління. Здійснено аналіз ролі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у трансформації суспільних відносин і правового регулювання, а також визначено ключові виклики, що виникають у зв’язку з цифровізацією. Особливу увагу присвячено питанням інформаційних та цифрових прав людини, які виникають в умовах інтеграції ІКТ у всі сфери суспільного життя.

Стаття присвячена теоретико-правовому дослідженню проблеми доброчесності суддів через аналіз питання оновлення методологічних підходів до норма­тивного унормування визначеного питання. Мотивовано, що принцип доброчесності виступає аксіологічним атрибутом органів публічної влади та судової системи зокрема.

У статті розглядаються проблеми правового регулювання публічних фінансів в Україні. Метою статті є аналіз зазначених питань на прикладі фінансування соціаль­ного захисту військовослужбовців. Із використанням аналізу, синтезу, порівняльно-пра­вового, тлумачення, статистичного та інших методів виявлено прогалини законо­давства, зокрема Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослуж­бовців та членів їх сімей”. Запропоновано уточнити визначення поняття “соціальний захист військовослужбовців” (стаття 1) із зазначенням ролі фінансового забезпечення.

Неправомірна поведінка неповнолітніх належить до складних соціально-правових явищ, оскільки вона негативно впливає не лише на юних правопорушників, а й на су­спільство загалом. Неповнолітній вік зумовлений браком соціального досвіду, здат­ністю правильно оцінити певні життєві проблеми, нерозвиненістю фізіологічного та пси­хо­логічного стану.

Стаття присвячена дослідженню сучасного стану вітчизняного нормативно-право­вого регулювання біоенергетики та перспективи його вдосконалення.

Виробництво та використання відновлюваної енергії в різних галузях і секторах має за мету забезпечення енергетичної незалежності та безпеки, декарбонізації, досяг­нення максимального рівня кліматичної нейтральності тощо.