Актуальним є питання модернізації кримінально-виконавчої системи України, що перебуває у кризовій ситуації. Одним із потенційних рішень є залучення приватного капіталу для реформування кримінально-виконавчих органів та установ.
Досліджено особливості організаційного забезпечення розвитку державноприватного партнерства в Україні. Розглянуто суть та основні ознаки, які його характеризують, та подано організаційну модель взаємодії держави та приватного бізнесу в межах державно-приватного партнерства. Проаналізовано базові моделі державно-приватного партнерства та основні відмінності, які притаманні кожній моделі. Вивчено проблеми, які наявні у процесі реалізації проєктів державно-приватного партнерства. Обґрунтовано стратегічні напрями, спрямовані на підтримку та розвиток державно-приватного партнерства.
Розглянуто особливості нормативно-правового регулювання державно- приватного партнерства в Україні. Визначено сутність державно-приватного партнерства та акцентовано увагу на інноваційності цього інструменту. Проаналізовано низку нормативно-правових актів, на базі яких здійснюється співробітництво між державою та приватними суб’єктами. Подано проблеми, які існують у сфері нормативно-правового регулювання державно-приватного партнерства.
Досліджено основні причини та проблеми, які гальмують розвиток дер- жавно-приватного партнерства в Україні та потребують законодавчих змін на сучасному етапі. Розглянуто наслідки російського військового вторгнення для культурної сфери України та внутрішньої економіки загалом. Проаналізовано нормативно-правову базу з питань врегулювання механізмів державно-приватного партнерства у процесі відбудови держави у воєнний та післявоєнний час та, зокрема, відновлення та функціонування сфери культури.
У роботі здійснено аналіз загального стану транспортної інфраструктури в Україні. Показано, що від воєнних дій найбільше постраждали об’єкти дорожньої інфраструктури, для відновлення яких необхідно залучення значного обсягу інвестицій. Одним із інструментів залучення інвестицій у цю сферу могли би стати проєкти державно-приватного партнерства, які доволі широко застосовуються у світовій практиці. Однак публічно-приватні договори в Україні досі не використовуються повною мірою, незважаючи на належне законодавче забезпечення в цій сфері.
Розглянуто механізм державно-приватного партнерства як один із найбільш дієвих для відбудови держави у повоєнний період. Показано важливість розвитку інституціонального забезпечення цього механізму за прикладом тих європейських країн, які в останні десятиліття відбудовувалися після військових конфліктів. Обґрунтовано доцільність залучення приватних інвестицій до відновлення України у повоєнний період та вдосконалення законодавства для більшої прозорості дій у межах державно-приватного партнерства.
Стаття присвячена дослідженню сучасних тенденцій розвитку глобальних інноваційних кластерів Канади на основі моделі державно-приватного партнерства та виявлення їхніх особливостей протягом останніх років. У ході дослідження було сформовано гіпотезу: «у поствоєнний період Україна зможе сформувати нову інноваційну стратегію, яка забезпечить країні глобальноу конкурентоспроможність та інноваційність».
У статті розглядаються теоретико-правові питання державно-приватного партнерства у галузі охорони навколишнього природного середовища.
На підставі комплексного системного підходу до дослідження правових явищ досліджено особливості реалізації чинного законодавства про державно-приватне партнерство у галузі охорони навколишнього природного середовища.
У статті досліджено правові проблеми та потенціал розвитку державно-приватного партнерства в сфері вищої освіти. Державно-приватне партнерства розглянуто як гнучкий і перспективний інструмент для залучення приватних інвестицій в інфраструктуру, що забезпечує необхідну кооперацію науково-освітніх центрів з компаніями реального сектора економіки, що сприяє досягненню Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року у сфері освіти.
У статті окреслено проблеми, з якими зіткнулась система освіти і ринок праці, наголошено на недостатньому рівні готовності випускників закладів освіти до професійної діяльності. Здійснено аналіз нормативно-правової бази для запровадження дуальної форми здобуття освіти.