Створення автоматизованої системи моніторингу споруд Теребле-Ріцької ГЕС

https://doi.org/10.23939/istcgcap2022.95.013
Надіслано: Березень 10, 2022
1
Кафедра вищої геодезії та астрономії, Національний університет “Львівська політехніка”
2
Кафедра інженерної геодезії, Національний університет “Львівська політехніка”
3
Національний Університет "Львівська політехніка"
4
Національний університет “Львівська політехніка”
5
Кафедра вищої геодезії та астрономії, Національний університет “Львівська політехніка”

У статті показані аспекти історичного розвитку моніторингу Теребле-Ріцької ГЕС, які спричинили необхідність переходу до автоматизованої системи геодезичного моніторингу (АСГМ) деформацій напірного трубопроводу та інших споруд ГЕС. З 2018 року систему автоматизували та розширили її інструментальну частину. Так, станом на 2022 рік інструментальна частина АСГМ включає в себе три основні компоненти, а саме: лінійно-кутові виміри з визначенням метеорологічних параметрів, супутникові ГНСС-вимірювання, п’єзометричні вимірювання. У цій статті з метою моніторингу деформацій показані результати роботи АСГМ. Також наведені переваги застосування АСГМ у порівнянні з класичними вимірюваннями, які перш за все дають можливість постійного визначення координат в режимі реального часу з підвищенням точності виявлення просторових деформацій до рівня 2 мм (по горизонталі) і 3 мм (по висоті) на площі 2 км2. Також передбачена можливість інформувати служби технічного обслуговування об'єкта моніторингу, коли отримана деформація перевищує встановлені пороги. За результатами часових серій лінійно-кутових вимірювань можна стверджувати, що напірний трубопровід зазнає сезонних зміщень, які проявляються у горизонтальному зміщенні опор в сторону будівлі ГЕС з зимового до літнього періоду, і навпаки, зміщуються в сторону водосховища з літнього періоду до зимового. На сьогодні для сукупного аналізу лінійно-кутових вимірів з визначенням метеорологічних параметрів, ГНСС-вимірювань та п’єзометричних вимірювань даних недостатньо. З накопиченням масиву даних важливим буде встановити взаємозв’язки між цими параметрами.

  1. Barzaghi, R., Cazzaniga, N. E., De Gaetani, C. I., Pinto, L., & Tornatore, V. (2018). Estimating and comparing dam deformation using classical and GNSS techniques. Sensors18(3), 756. https://doi.org/10.3390/s18030756
  2. Behr, J. A., Hudnut, K. W., & King, N. E. (1998, September). Monitoring structural deformation at Pacoima dam, California using continuous GPS. In Proceedings of the 11th International Technical Meeting of the Satellite Division of the Institute of Navigation (ION GPS 1998) (pp. 59-68). https://www.ion.org/publications/abstract.cfm?articleID=2934
  3. Munekane, H, Tobita, M., Takashima, K. (2004) Groundwater-induced vertical movements observed in Tsukuba, Japan. Geophys Res Lett., 31(12). https://doi.org/10.1029/2004GL020158
  4. Savchyn, I., & Pronyshyn R. (2020) Differentiation of recent local geodynamic and seismic processes of technogenic-loaded territories based on the example of Dnister Hydro Power Complex (Ukraine). Geodesy and Geodynamics11(5), 391-400. https://doi.org/10.1016/j.geog.2020.06.001
  5. Savchyn, I., & Vaskovets, S. (2018). Local geodynamics of the territory of Dniester pumped storage power plant. Acta Geodynamica et Geomaterialia, 15(1), 41-47. http://dx.doi.org/10.13168/AGG.2018.0002
  6. Sokoła-Szewioła, V., & Siejka, Z. (2021). Validation of the accuracy of geodetic automated measurement system based on GNSS platform for continuous monitoring of surface movements in post-mining areas. Reports on Geodesy and Geoinformatics, 112(1), 47-57. https://sciendo.com/it/article/10.2478/rgg-2021-0007
  7. Tretyak, K., Brusak, І., Bubniak, І., & Zablotskyi, F. (2021). Impact of non-tidal atmospheric loading on civil engineering structures. Geodynamics, 2(31), 16-28. https://doi.org/10.23939/jgd2021.02.016
  8. Tretyak, K., Grytsyuk, T., Dvulit, P., & Babiy, L. (2010). Application of geodetic methods for monitoring of stresses of penstock on Tereblya-Rikska hydropower station. Infrastruktura i Ekologia Terenów Wiejskich, (11), 135-149. https://agro.icm.edu.pl/agro/element/bwmeta1.element.dl-catalog-3d582503...
  9. Zayats, O. S., Tretyak, K. R., Smirnova, O. M., & Tserklevych, A. L. (2021, November). Development and implementation of automated system of geodetic monitoring on Tereble-Rikska HPP for structural control of engineering constructions. In 15th International Conference Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment (Vol. 2021, No. 1, pp. 1-5). European Association of Geoscientists & Engineers. https://doi.org/10.3997/2214-4609.20215K2089
  10. Бисовецкий Ю. А., Третяк К. Р., Щучик Э. С. Автоматизация геодезических наблюдений за гидротехническими сооружениями гидроэлектростанций Укргидроэнерго. Гідроенергетика України, 2021. Вип. 2. С.  45-51.
  11. Грицюк, Т. Ю. Геодезичний моніторинг короткоперіодичних зміщень напірних трубопроводів гідроенергетичних об’єктів (на прикладі Теребле-Ріцької ГЕС): дис. канд. техн. наук : спец. 05.24.01 «Геодезія, фотограмметрія та картографія», 2010.
  12. Демедюк, М., Сідоров, І. С., & Третяк, К. Р. Вплив Рікського тектонічного розлому на деформації напірного трубопроводу Теребля-Рікської ГЕС. Геодезія, картографія і аерофотознімання, 1993. Вип. 55. С. 14-22. https://science.lpnu.ua/istcgcap/all-volumes-and-issues/volume-55-1993/i...
  13. Кульчицький А. Структурно-геологічні особливості території Теребле-Ріцької ГЕС та оцінка їх впливу на деформації дериваційного трубопроводу геологічними та геодезичними методами. Cучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. 2009. Вип. ІІ(18). С. 44-48. http://vlp.com.ua/files/11_69.pdf
  14. Могильный, С. Г. Шоломицкий А. А., Пригаров, В. А. Автоматизированная система геодезического мониторинга. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. 2010. Вип. (І)19. С. 193-197. https://vlp.com.ua/taxonomy/term/3164?page=1
  15. Назаревич, А., Назаревич, Л., Шлапінський, В. (2016). Сейсмічність, геологія, сейсмотектоніка і геодинаміка району Теребле-Ріцької ГЕС (українське Закарпаття). Геодинаміка, (1), 170-192. https://doi.org/10.23939/jgd2016.01.170
  16. Третяк К.Р. , Савчин І. Р ., Заяць О. С., Голубінка Ю. І., Ломпас, О. В. та  Бісовецький Ю. (2017) Встановлення та супровід автоматизованих систем контролю просторових зміщень інженерних споруд українських гідроелектростанцій. Гідроенергетика України, (1-2). 33-41. https://uhe.gov.ua/sites/default/files/2018-08/8.pdf
  17. Третяк, К., Корлятович, Т., Брусак І., Смірнова О. (2021) Диференціація кінематики греблі Дністровської ГЕС-1 (за даними ГНСС-моніторингу просторових зміщень). Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. Вип. 42. С. 57–66. DOI: . https://doi.org/10.33841/1819-1339-2-42-57-66
  18. Третяк, К., Кульчицький, А., Сідоров, І. Геодинаміка Теребле-Ріцького техногенного полігону. Геодинаміка. 2009. Вип. 1(8), С. 47-52. https://doi.org/10.23939/jgd2009.01.047
  19. Tretyak, K., & Palianytsia B. (2021). Research of seasonal deformations of the Dnipro HPP dam according to GNSS measurements. Geodynamics, 1(30), 5-16. https://doi.org/10.23939/jgd2021.01.005
  20. Третяк, К., Петров, С., Голубінка, Ю., Аль-Алусі, Ф. Аналіз стійкості пунктів системи автоматизованого геодезичного моніторингу інженерних споруд Канівської ГЕС. Геодезія, картографія і аерофотознімання. 2014. Вип. 80. С. 5-19. https://science.lpnu.ua/istcgcap/all-volumes-and-issues/volume-80-2014/a...
  21. Фаренюк, Г., Вайнберг, O., Шумінський, В. Надійність та безпека гідротехнічних споруд Дніпровського та Дністровського каскадів ГЕС. Наука та будівництво, 2020. Вип. 25(3). С. 3-12. https://doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v25i3.1