conservation

The unique castle complex in Kamianets-Podilskyi actually consists of three parts: the Old Castle, the New Castle, and an outer ring of fortifications with a bridge. Built in the 17th century, the New Castle’s fortification complex is the only surviving example in Ukraine of the Dutch school of defensive architecture. The site is an attractive destination for enthusiasts of fortification architecture. Since the 19th century, the New Castle has not been in use and has fallen into ruin.

Статтю присвячено дослідженню деталей архітектурно-мистецького вистрою інтер’єрів будівлі монастиря бернардинського архітектурного ансамблю у Львові – однієї з найвизначніших пам’яток міста. Попри певний рівень вивченості історії будівництва об’єкта, а також архітектури та декоративного вистрою церкви святого Андрія, інтер’єри келій і галерей монастиря до останнього часу залишалися малодослідженими. Водночас, під шарами багатолітніх пізніших тиньків і набілів до наших днів зберігся первісний шар оздоблення.

У статті узагальнено результати документування ушкоджень, науково- проектних, консерваційних, реставраційних робіт на об’єктах культурної спадщини Львова, уражених унаслідок російських ракетних атак у 2023-2025 роках, зокрема, багатоквартирних житлових будинків 62-68 на вулиці Стрийській (ракетна атака 06.07.2023), багатоквартирного житлового будинку на вул. Коновальця, 44 та колишньої вілли на вул. Мельника, 7 (атака 04.09.2024).

Представлено результати виконаних комплексних наукових досліджень і розроблені рішення з реставрації північної частини будівлі колишнього монастиря Бернардинів у Львові – пам’ятки архітектури доби ренесансу та бароко, що входить до об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО “Ансамбль історичного центру Львова”.

У фокусі роботи – найзагроженіша сьогодні частина келій, у якій розміщено Центральний державний історичний архів України у Львові, та де влітку 2024 р. стався обвал фрагменту мурування в опорній зоні одного із хрестових склепінь.

Друга половина ХІХ ст. характеризується активним будівництвом у місті Львові адміністративних та громадських будівель. У цей час у центральній частині міста сформувалися архітектурно-містобудівні комплекси, які сьогодні творять неповторне архітектурне лице міста. У 1892-1895 роках на одній з головних історичних вулиць міста постає велика будівля Крайового Суду Галичини. Мета дослідження.

Актуальність теми: в самому серці міста Львова збережений об`єкт XVII ст. - монастирська будівля з келіями, на 3 поверхи з підвалами, яка не взята на облік як пам’ятка архітектури. Цінна історична будівля ще не була предметом наукового архітектурного вивчення. Відсутні навіть обміри об’єкту. Будинок келій був частиною великого комплексу забудови колишнього католицького монастиря ордену Кармелітів Черевичкових. Комплекс, що був закладений відразу за Галицькою брамою середмістя, проіснував на Галицькому передмісті майже 300 років - від 1614 по 1870. Монастирський костел Св.

Наведено результати обстеження вілли Сонячної, пам’ятки архітектури місцевого значення,  після російської ракетної атаки на Львів 4 вересня 2024. Обстеження провадилось у складі місцевої комісії 06.09.2024, згідно з постановою Кабміну №1342, а також у складі спільної місії ICCROM-UNESCO 02-05.10.2024.

Археологічні пам'ятки є невідновлювальним ресурсом світового значення, що містить матеріальні свідчення минулого. Збереження цих об’єктів для майбутніх поколінь є ключовим завданням сучасної наукової спільноти. Міжнародні документи та хартії відіграли вирішальну роль у формуванні принципів збереження археологічних пам'яток. У дослідженні розглянуто теоретичні засади збереження археологічних пам’яток викладені в міжнародних документах і хартіях ХХ – ХХІ ст., на основі яких сформувалась та продовжує формуватися етика втручань в археологічні об’єкти.

У статті розглянуто етапи формування організаційної структури і законодавчих підстав пам’яткоохоронної діяльності у Східні Галичині періоду Австро-Угорщини на тлі загальнодержавних процесів. Показано, що формування організаційної структури у Східній Галичині відбувалося синхронно із процесами у Відні і контролювалася з центру. Проте, особливістю стало те, що наприкінці ХІХ ст. у Східній Галичині (так само як у Західній) формуються неурядові організації консерваторів, які фактично контролюють всі локальні пам’яткоохоронні процеси.

Висвітлено результати першої черги реставраційних робіт із повернення втраченого образу актової зали (зали засідань великого сенату) – головного приміщення найстарішого корпусу університету. Мета робіт – реставрувати малярську та скульптурну декорацію зали, повернути їй первісний автентичний вигляд із 1880 р. Декор зали був реалізований у 1884 р. художником і архітектором Іваном Долинським, за задумом першого ректора, архітектора Юліана Захарієвича. Проте первісне мистецьке опорядження зали було втрачене у наступні періоди після Першої світової війни.