У статті, підготовленій на стику теорії права, адміністративного права і науки державного управління, запропоновано авторський погляд на розвиток публічного управління у сучасних умовах інформаційного суспільства.
Стаття присвячена визначенню особливостей функціонування валютного ринку у сучасних умовах, аналізу наявних викликів та загроз, зумовлених військовими діями, економічним становищем держави, діяльності суб’єктів, що відіграють важливу роль в публічному адмініструванні банківських та фінансових правовідносин. Представлено ґрунтовний аналіз особливостей реалізації Національним банком України функцій у сфері публічного адміністрування торгівлі валютними цінностями.
У статті розглядається питання прозорості як інструменту запобігання корупції в державному управлінні. Аналіз проводиться шляхом за допомогою аналізу причин виникнення цього явища та його основних економічних і соціальних наслідків у процесах прийняття рішень в органах державного управління. Крім того, робота зосереджена на аналізі основного міжнародного законодавчого досвіду, зокрема, італійського, який демонструє появу “ "прав на прозорість" ” з метою стримування адміністративних зловживань (а не лише злочинів) та заохочення доброчесної поведінки.
Стаття присвячена визначенню системи публічного адміністрування торгівлі валютними цінностями, проблемі теоретичного обґрунтування її елементів, основних видових проявів адміністрування цієї сфери, дослідженню суб’єктів реалізації функцій адміністрування, дослідженню чинного законодавства, що регламентує цю сферу публічно-правових відносин.
У цій статті ми розглянемо роль і значення адміністративних угод в сучасній юридичній практиці. Розглядається концепція адміністративних контрактів, її основні аспекти та вплив на відносини між державними установами, громадянами та підприємствами. Особлива увага приділяється правовому регулюванню адміністративних договорів, їх видам і процедурі їх укладення.
В статті розглядається сучасний стан та перспективи розвитку децентралізації публічного управління як передачі управлінських функцій і повноважень центральних органів влади на місцевий рівень управління. У статті підкреслюється, що українська децентралізація, незважаючи на те, що проходить випробування війною, отримала бездоганну оцінку від Єврокомісії, що передувала наданню нашій державі статусу кандидата в члени Європейського Союзу.
Анотація. Наведена наукова стаття присвячена удосконаленню державного управління в сфері національної безпеки України, відповідним цілям, викликам в період воєнного стану в Україні. Систематично проаналізовано суть поняття «національна безпека», його складові та впливові фактори, а також поняття «система забезпечення національної безпеки».
У статті розглянуто сьогоднішній стан молодіжної політики України у часі російської агресії проти України. Проаналізовано важливість залучення молоді до розробки та реалізації молодіжної політики під час воєнного стану. Простежено основні чинники, які впливають на результативність цільових програм у сфері молодіжної політики на локальних рівнях на прикладі Івано- Франківської міської територіальної громади та перспективи відбудови України після завершення війни.
Досліджено основні інструменти інтернет-маркетингу публічного управління при наданні послуг населенню. Визначено сутність та особливості контекстної та таргетованої реклами, наведено основні відмінності та спільні риси, особливості просування та види. Проаналізовано афілійований маркетинг, його актуальність та запропоновано основні компоненти. Розкрито сутність і взаємозв’язок контент-маркетингу та соціального медіамаркетингу, обґрунтовано актуальність і пріоритетність використання. Обґрунтовано використання еmail-маркетингу та ремаркетингу.
Термін публічне є усталеним терміном, який використовують у науковій та політико-адміністративній термінології західних суспільств. Він позначає певний базовий концепт суспільних відносин, на якому ці суспільства будуються. Широкого вжитку набули такі терміни, як публічна сфера, публічна служба, публічні підприємства, публічне управління, публічна політика. Водночас в Україні, попри певні зміни, що відбулися після 2014 року, до цього часу домінуючим концептом політико-управлінської сфери залишається держава.