ГНСС

Метою досліджень є виявлення горизонтальних деформацій земної поверхні території України, використавши тільки перевірені і придатні для геодинамічної інтерпретації ГНСС станції. Вхідними даними є спостереження з 30 ГНСС станцій за період 2017 до 2020 р. Методика. Методика включає аналіз сучасних деформацій земної кори території України. У результаті вперше проаналізовано вплив часових серії координат, створених двома різними методами: точного позиціонування PPP і класичним диференційним методом, на визначення деформаційних процесів.

Мета цієї роботи – теоретично обгрунтувати вимоги до точності гравіметричного забезпечення астрономічного і астрономо-геометричного нівелювання на геодинамічних і техногенних полігонах, з врахуванням точності сучасного високоточного геометричного нівелювання. Методику досягнення мети забезпечено теоретичними дослідженнями існуючих способів астрономо-геометричного нівелювання, сучасних методів прогнозу неотектонічних процесів, точності ГНСС та геометричного нівелювання.

У статті показані аспекти історичного розвитку моніторингу Теребле-Ріцької ГЕС, які спричинили необхідність переходу до автоматизованої системи геодезичного моніторингу (АСГМ) деформацій напірного трубопроводу та інших споруд ГЕС. З 2018 року систему автоматизували та розширили її інструментальну частину. Так, станом на 2022 рік інструментальна частина АСГМ включає в себе три основні компоненти, а саме: лінійно-кутові виміри з визначенням метеорологічних параметрів, супутникові ГНСС-вимірювання, п’єзометричні вимірювання.

Мета даної роботи – теоретично обґрунтувати необхідність продовження робіт на Україні зі створення зенітних систем та астрономо-геометричного нівелювання з використанням Глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) та приладів, які забезпечують точність вимірів відхилень виска 0,1 , для  вивчення неотектонічних процесів як на геодинамічних полігонах, так і техногенних, які створюють для  побудови геодезичної основи для будівництва та експлуатації надзвичайно важливих об’єктів.

Поява супутникових геодезичних спостережень ознаменувалася їх широким використанням для визначення швидкостей і спрямованості горизонтальних рухів літосферних плит (сучасної кінематики літосферних плит), що дозволило вивчати деформаційні процеси на глобальному і регіональному рівні. Сьогодні постійно діючими GNSS станціями покрита значна частина території суші. Оскільки багато з цих станцій накопичили великий обсяг щоденних вимірювань періодом до 20 років, з'являється можливість відстежити деформаційні процеси певних територій.

Мета даного дослідження. Розроблення практичних рекомендацій для винесення головних осей будівель (осей симетрії) з використання RTN методики GNSS-вимірів та забезпечення додаткового контролю розмічувальних робіт з використанням електронного тахеометра. Методика.

Мета цього дослідження – експериментальне визначення точності вимірювання порівняно коротких віддалей, характерних для виконання вишукувальних, розпланувальних та розмічувальних інженерно-геодезичних робіт, GNSS-приймачем за різних умов спостережень, під час використання RTN-технології на передгірській території Прикарпаття. Методика. Для дослідження точності вимірювання коротких віддалей у цій науковій  роботі виконано сім експериментів, які відрізнялись взаємним розміщенням перманентних станцій та фізико-географічними умовами місцевості.

Мета. Метою цього дослідження є: обчислення параметрів горизонтальної деформації земної кори Європи на основі щорічних векторів швидкостей горизонтального зміщення перманентних ГНСС-станцій, обчислених за даними супутникових ГНСС-спостережень протягом 2000–2010 рр.; дослідження розподілу і змін горизонтальних деформацій та змін земної кори Європи за період з 2000 по 2010 рр. та встановлення їх взаємозв’язку з тектонічною будовою та проявом сейсмічної активності цього регіону.Методика.

Мета. Метою цього дослідження є визначення горизонтальних рухів земної поверхні в районі розташування основних гідротехнічних споруд Дністровської ГАЕС та прилеглої території, яка перебуває під впливом техногенного навантаження від циклічного режиму роботи ГАЕС, із застосуванням технологій супутникового моніторингу глобальними навігаційними супутниковими системами (ГНСС). За даними сумісних супутникових та лінійно-кутових вимірювань оцінити точність горизонтальних зміщень водоприймача ГАЕС на пунктах з обмеженим прийомом супутникового сигналу.

Мета. Метою цього дослідження передбачалося: експериментальне визначення точності координат пунктів геодезичної мережі двочастотними ГНСС-приймачами різних виробників за різних умов спостережень, використовуючи RTK-технології; дослідження можливості під’єднання та отримання фіксованого розв’язку в режимі RTK за наддовгих баз (до 200 км). Методика. Для дослідження точності визначення координат в експериментальних роботах задіяно шість геодезичних бригад, які укомплекто­вувалися шістьма приймачами різних фірм-виробників.