Анотація. У статті проведено аналіз історико-правових та новітніх глобалізаційних тенденцій розвитку принципу участі громадськості як фактору відкритості судової влади.
Констатовано, що відкрите урядування гарантує прозорість, підзвітність і відкритість влади, одночасно збільшуючи можливості участі громадян. Доведено його затребуваність при реалізації судової влади.
У статті проаналізовано принципи правосуддя як основу функціонування судової системи. Зазначено, що упродовж останніх років збільшився науковий інтерес до гарантій реалізації конституційного права кожного на судовий захист, а також теоретичних основ і принципів (засад) здійснення правосуддя. Підкреслено, що конституційна модель державної влади, яка здійснюється на основі поділу самостійних органів законодавчої, виконавчої та судової влади, зумовила нові стимули розвитку українського суду в загальній системі органів державної влади.
Стаття присвячена дослідженню необхідності реформування судочинства в Україні як можливості для подальшої євроінтеграції держави.
Здійснено аналіз етапів реформування, що проводились з 1991 – 2015 рр. до сьогодні та виокремлено їх позитивні і негативні наслідки.
Для чіткого розуміння досліджуваної теми, проведено розмежування понять «реформа», «реформування», «судочинство», «судоустрій», «судова влада» і «судова система», використовуючи при цьому норми чинного законодавства та різні погляди науковців.
У статті зроблено спробу розкрити суть громадського контролю як чинника демократизації судової системи в Україні. З’ясовано, що громадський контроль є істотним чинником демократизації будь-якої інституції. Доведено, що саме активний громадський контроль за судовою владою може стати істотним поштовхом до створення ефективної та справедливої судової системи, забезпечити відкритість та прозорість функціонування судової влади, що зі свого боку, сприятиме збільшенню рівня довіри громадськості до судової системи.
У статті на основі аналізу наукових праць, чинних нормативно-правових актів й правозастосовної практики здійснено комплексне філософсько-правове дослідження моделювання процесу формування професіоналізації суддів у контексті сучасного процесу реформування державно-правової сфери, із визначенням частин, які провокують формування професіоналізації суддів, та окресленням можливих варіантів впливу на неї.
На основі ґрунтовного аналізу наявної історіографічної бази проаналізовано
правову систему підсудності справ Верховному Суду США. З’ясовано, що Верховний
Суд США є першою судовою інстанцією щодо окремих категорій справ і апеляційною –
у справах федерального значення. Сучасний Верховний Суд США розглядає справи на
підставі петиції сторони чи іншої зацікавленої особи лише в порядку сертиорарі, а
федеральні суди та вищі суди штатів можуть звернутися до нього, якщо необхідне
компетентне тлумачення норми федерального права в порядку сертифіката. Аналіз
The paper presents the contributions of S. Desnytskyi to the research and development of
the aspects of reforming the state political system and judiciary in the second half of the XVIII
century and the place and principles of procedural law in functioning of the state legal
mechanism.
The article examines lexical and grammatical variations of law conceptosphere that reflect the linguistic conceptual picture of the world. The law conceptosphere includes, respectively, concepts from the field of law such as the concept of law, justice, judiciary, etc.. Language is rightly called one of the means that explain spirituality of a man, its system of values, mentality, the way of thinking, the process of generating ideas, outlook, behavior.
The article deals with the study and analysis of judiciary reforms conducted by
P. Polubotok and D. Apostol in Hetmanshchyna in the XVIII century. The author stresses the
circumscription of the native judiciary by the Russian autocracy
The programs of parliamentary parties in Ukraine in part of judicial reform, the
effectiveness of the proposed novelties and their compliance with European standards,
historical and practical experience of democratic states are researched. The analysis of the statutes of the programs is carried out in the context of understanding and constitutional
consolidation principles of judicial independence and autonomy of judges in the European
countries and the efficiency of justice