Анотація. У статті подано експериментальну перевірку ефективності системи формування цифрової компетентності педагога в умовах неформальної освіти, для якої використано комплекс методів дослідження: аналіз, синтез, порівняння та зіставлення; анкетування, опитування, самооцінювання та тестування; педагогічний експеримент; кутове перетворення Фішера.
У статті подано визначення терміна «інформаційний простір України», схарактеризовано його значення для національної безпеки, складовою частиною якої є інформаційно-психологічна безпека інтересів людини, суспільства, держави. Окреслено соціально-інформаційну сутність гонзожурналістики – нового явища у засобах масової комунікації, проаналізовано особливості її функціонування в інформаційному просторі України.
У статті констатовано потребу глибоких змін національної судової системи в контексті європейської та північноатлантичної інтеграції України. Реформа юридичної (правничої) освіти відіграє ключову роль у трансформації судових інституцій та погодження їх з вимогами Європейської комісії. Проєкт Концепції реформи юридичної освіти вказує на невідповідність змісту та якості підготовки правників сучасним вимогам і викликам демократичного суспільства. У документі окреслено масштаби проблеми, її чинники, мету та стратегічні завдання реформи.
У статті здійснено аналіз сучасного стану формування кадрів державної служби. Звертається увага на наявні проблеми у цій сфері: недосконалість конкурсних процедур, неефективність професійного навчання. Досліджено нормативно-правову основу формування державних кадрів. Наголошено на важливості індивідуальної програми державного службовця, яка прогнозує не лише показники потреб державного органу, але й враховує індивідуальні потреби державного службовця.
Проаналізовано світовий досвід та розглянуто еволюцію системи електронного навчання у світі, яка пройшла три етапи: біхевіористський, конструктивістський, конективістський. Показано, що на першому етапі дистанційні курси виконували роль доставки навчальних матеріалів студенту. З'ясовано, що розвиток технологій web 2.0 та LMS змінили підходи до навчання. Педагогічні теорії та використання таксономії Блума дали змогу організувати співпрацю студентів та активну комунікацію. Дистанційний навчальний курс стає орієнтованим на досягнення та вимірювання результатів навчання.
У процесі обговорення реформи вищої освіти в юридичній галузі наявна прогалина, яка поки що фахівцями не ідентифікована як значуща. Йдеться про те, що у навчальному процесі, а пізніше й на практиці постала комунікативна складова юридичного фаху. Це зумовлено нівелюванням галузевої комунікації та юридлінгвістичної науки, які у вітчизняній гуманітаристиці практично відсутні: ні комунікації сучасного права, ні правничої лінгвістики дослідники належно не розвивають. У звʼязку з цим рівень правової комунікації випускників юридичної спеціальності в середньому досить низький.
Проаналізовано стан правового регулювання шкільної освіти та окреслено
ключові напрями реформування загальної середньої освіти. З’ясовано, що концепція
реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова
українська школа” на період до 2029 року передбачає розроблення нового закону “Про
загальну середню освіту” та плану дій з реформування системи загальної середньої
освіти. Доведено необхідність реформування середньої загальної освіти продиктоване
Стаття присвячена дослідженню змісту забезпечення якості вищої освіти. У статті визначено основні принципи забезпечення якості освіти. Проаналізовано правовий статус Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Розглянуто питання перевірки ІКТ-компетентності претендентів під час вступу до магістратури (аспірантури). Як тестові завдання під час комп’ютерного тестування запропоновано використовувати завдання з розгорнутою відповіддю. Оцінювання виконання таких завдань грунтується на експертному оцінюванні за обраними критеріями з використанням правил та процедур нечіткої логіки. Запропоновано методику складання продукційних правил нечіткого виводу. Розроблено інструментальні засоби експертного оцінювання та порівняно результати їх роботи з наявними системами нечіткого виведення.
Проаналізовано моделі компетенцій та визначено їхнє значення в системі управління освітнім проектом підготовки фахівців з інформаційної безпеки (ІБ), яка враховує потреби ринку в них і вимоги зацікавлених організацій до таких співробітників. Визначено, що профіль компетенцій не статичний – він має властивість змінюватись залежно від ринку працівників, розвитку інформаційних технологій, зі зміною навчальних матеріалів тощо, тому система управління підготовкою фахівців з ІБ є динамічною і потребує постійного оновлення.