Стаття присвячена дослідженню особливостей дистанційного кримінального провадження, що зумовлені введенням воєнного стану на території України. Окреслено значення та актуальність питання використання режиму відеоконференції в кримінальному процесі під час війни.
В статті розглянуто проблемні питання кримінального процесу та криміналістики щодо організації і проведення огляду місця події під час розслідування окремих видів кримінальних правопорушень проти життя особи, зокрема, вмисних і серійних вбивств.
У статті досліджено можливість проведення деяких видів експертиз у справах про ДТП до відкриття кримінального провадження, розглянуті дискусійні питання з цього приводу, що стосуються порушення особистих інтересів учасників на стадії відкриття кримінального провадження та невиправданого затягування прийняття рішення про відкриття кримінального провадження або про відмову в ньому.
У Кримінальному процесуальному кодексі України виділяють слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії. Саме до негласних розшуковий дії належить – втручання у приватне спілкування. Спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу. Стаття присвячена проблемі визначення поняття, змісту та межі втручання у приватне життя у кримінально процесуальному праві. Значна увага приділяється правовій регламентації видів втручання у приватне життя та їх особливості.
У статті проаналізовано систему та ознаки слідчих (розшукових дій), а також загальні вимоги до їх проведення. Зокрема, з’ясовано, що слідчі (розшукові) дії є основним засобом доказування, а саме, інструментом пізнавальної діяльності з розслідування кримінальних правопорушень. Також встановлено, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) суттєво модернізував порядок здійснення кримінального провадження, запровадивши ще низку нових інститутів.
У статті розглядаються проблемні питання, що стосуються застосування до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого одного із видів запобіжних заходів, а саме – застави, в сучасному українському кримінальному процесі.
У статті проаналізовано правовий статус інституту присяжних у кримінальному судочинстві України. Зазначено, що після здобуття незалежності система правосуддя України фактично перебуває у стані постійного реформування. Внаслідок реформи 2016 року внесено зміни до Конституції України щодо правосуддя, ухвалено нову редакцію Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Боротьба зі злочинністю неповнолітніх є одним із важливих напрямків діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду. У цьому контексті Кримінальний процесуальний кодекс зобов'язує органи, які здійснюють кримінальне провадження щодо неповнолітніх, якомога детальніше з'ясовувати обставини, що стосуються характеристики таких неповнолітніх, а також виявляти причини та умови, що сприяли вчиненню ними кримінального(их) правопорушення(ь).
У статті досліджено сучасні інформаційні технології в діяльності органів прокуратури. Зауважено, що характер та роль використання прокурором інформаційних технологій можуть прямо чи опосередковано впливати на прозорість прокурора; професіоналізм у виконанні функцій; забезпечення особистої безпеки; спілкування з суб’єктами правоохоронних органів; поліпшення документообігу; доступність даних та надійність обробки інформації; ефективність управлінських та процесуальних рішень.
У статті poзглянyтo cиcтeмy заходів забезпечення кримінального провадження зa чинним Kpимiнaльним пpoцecyaльним кoдeкcoм Укpaïни. Здiйcнeнo критичний aнaлiз наукових позицій щодо пoняття зaxoдiв зaбeзпeчeння кpимiнaльнoгo пpoвaджeння, а також їх ознак.
Кримінальний процесуальний кодекс України є абсолютно новим, сучасним, демократичним інструментом, спрямованим на реалізацію судово-правової реформи, яка проводиться в Україні. Чинний КПК закріпив низку інститутів, що суттєво змінили кримінальне процесуальне законодавство України.