місцеве самоврядування

В рамках європейської інтеграції інститут контролю над діяльністю органів місцевого самоврядування в Україні cтає актуальним. Це досить новий інститут, який не було повною мірою врегульовано на рівні національного законодавства. В законі України “Про місцеве самоврядування” лише в рамках однієї норми міститься згадка, що державний контроль над орга­нами місцевого самоврядування здійснюється на підставі закону.

Наукова стаття присвячена дослідженню питань діяльністі органів місцевого самоврядування в період дії правового режиму воєнного стану у забезпечені функціонування суспільства, характеристики поняття, компетенції та ознак органів місцевого самоврядування, видів органів місцевого самоврядування. У статті розглянуто наукові і нормативно-правові підходи до визначення найважливіших функцій місцевої влади, зокрема, забезпечення конституційних прав та безпеки громадян. Місцеве самоврядування в період дії воєнного стану щоденно стикається з багатьма викликами.

У статті розглянуто сучасний стан та перспективи розвитку децентралізації публічного управління як передавання управлінських функцій і повноважень центральних органів влади на місцевий рівень управління. Підкреслено, що хоч українська децентралізація зазнає випробування війною, вона отримала бездоганну оцінку від Єврокомісії, що передувало наданню нашій державі статусу кандидата в члени Європейського Союзу.

Анотація. У статті здійснено комплексне теоретичне узагальнення та аналіз особливостей правового регулювання діяльності органів місцевого самоврядування в період воєнного стану в Україні, запропоновано конкретні пропозиції щодо удосконалення законодавства, що регулює відповідну сферу владно – правових відносин.

У статті проаналізовано особливості функціонування місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. З’ясовано, що місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Досліджено нормативно-правові засади формування компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні. Розкрито зміст ключових законів України щодо органів місцевого самоврядування та сучасних концепцій їхньої діяльності. З’ясовано, що в Україні відсутнє єдине кон- цептуальне бачення статусу, компетенцій та відповідальності органів місцевого самоврядування. Встановлено, що нормативно-правове забезпечення щодо функціонування та розвитку органів місцевого самоврядування в Україні формується із регуляторних актів різного рівня.

Здійснено обґрунтування необхідності формування комунікативної системи публічного управління як способу забезпечення координованості діяльності суб’єктів державної, самоврядної, громадської, медійної влад щодо управління суспільними процесами. Визначено теоретико-методологічні засади становлення комунікативної системи публічного управління та розроблено її структурно-функціональну модель.

Розглянуто питання управління бюджетними коштами в умовах децентралізації у контексті нових підходів до методики його здійснення. На основі ґрунтовного та всебічного аналізу управління бюджетними коштами визначено низку удосконалень, які можуть бути застосовані з огляду на сучасний стан розвитку міжбюджетних відносин та законодавче забезпечення функціонування об’єднаних територіальних громад місцевого самоврядування загалом. Означено характерні особливості кожного з удосконалень та окреслено порядок їх застосування для управління бюджетними коштами.

Проаналізовано нормативно-правове забезпечення формування та розвитку спроможних територіальних громад. Визначено зміст проблем, які потребують законодавчого вирішення для успішного продовження реформ. Окреслено напрями та заходи удосконалення законодавчого забезпечення формування спроможних територіальних громад.

Обґрунтовано необхідність удосконалення процесів моделювання професійної підготовки в умовах ступеневої освіти фахівців за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт» шляхом урахування регіональних особливостей і потреб для забезпечення реалізації суспільної ролі фізичної культури і спорту. Проаналізовано теоретико-методологічні, нормативно-правові, інституційно-організаційні, технолого-методичні складові та розроблено модель урахування регіональних особливостей і потреб у системі професійної підготовки фахівців із фізичної культури і спорту в умовах ступеневої освіти.