Обставини земного життя, різноманітні життєдіяльні фактори, що відбувалися у суспільстві, національній державі, міждержавних відносинах вимагають конкретного нормування. Творча атмосфера людини породжує потужнумножину законів. Їх кількість постійно зростає, що потребує постійно звертати увагу на якість, оскільки появляються нерозвʼязні, нездоланні суперечності. Пізнання цих суперечностей нерозривно повʼязана з сумнівами.
Визначено вплив ціннісних орієнтирів права на формування поведінки людини крізь призму основних концепцій праворозуміння. З’ясовано, що сутність правових цін- ностей відбувається у кількох альтернативних аксіологічних підходів, із яких найбільш обґрунтованими є об’єктивістська та суб’єктивістська концепції. Так, перша визначає, що цінності існують об’єктивно, тобто незалежно від свідомості суб’єкта, а він лише правильно чи неправильно оцінює їх та застосовує у повсякденному житті. Суб’єктивістська концепція передбачає, що цінності творяться (конституюються) сами- ми суб’єктами.
З’ясовано, що в період війни важливо відшукати морально-правовий баланс розвитку і існування соціуму, який допоможе «втримати» суспільство у стані правомірної поведінки не через страх перед покаранням, а на основі розуміння власної моральної відповідальності не тільки перед законом, але й перед наступними поколіннями.
У статті аналізується роль і місце в історії філософсько-правової думки виданого твору «Філософії права» німецького мислителя Г.В. Ф. Гегеля. Написаний 200 років тому, він вважається одним з найбільш глибоких і актуальних в якому Гегель творчо спираючись на розроблений ним діалектико-філософський метод і методологію аналізує складні процеси в соціально-політичному, правовому, економічному, морально-психологічному і релігійному житті громадянського суспільства і держави.
Серед вітчизняних педагогів XX століття особливе місце займає видатний педагог- новатор А. С. Макаренко, його теоретична і практична діяльність. В статті досліджено актуальні проблеми діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин колективу й особистості, наголошено на тому, що хоча А. Макаренко вважав, що колектив виконує основну роль у вихованні , але важливе місце він відводив особистості. У навчально-виховному процесі А. Макаренко велику увагу звертав на сутність організації і дисципліни, виховання кращих духовних, культурних і моральних якостей особистості.
У статті досліджено канонічне право у конституційному полі, адже філософський
світ дуже багатий на творчість як рух до трансцендентного, позамежового буття. Цю
творчість у земних умовах еманують, виточують суспільство, Церква і держава на
основі співіснування людей на природних законах, синергетичних, нелінійних
соціальних процесах. Ці три інституції, які керовані природними і надприродними
законами, здійснюють культурологічну діяльність. Зокрема, формують своє правове
поле, впливають на дух людини, намагаються зробити людину щасливою тощо. Кожна
The article explores the canonical confidence of the grace of the Holy Places, which
makes it possible to understand and realize the role of the Church as the secrets of the sinful
people. The intensive spiritual life of a person needs the Church, not only its liturgical life, but
its continuation. Although visiting the holy places and not replacing the church ordinances, but
gives confidence, confidence in the correctness of their respect, as well as recognition of this
The article explores the theory of the possibilities of the supernatural ordinances of the
Church. The main focus is on characterizing Christian virtues and sacraments. Christian
virtues are received by man, for her sake, and all the sacraments are realized, which are
dogma. Moral justification of the dogma of each sacrament forms an individual understanding
of natural and supernatural law and, accordingly, ontological behavior.
Analyzed scientific views of the great German philosopher Hegel’s dialectic relationship
and on relations between the state and the Christian religion. In his work «Philosophy of Law»
German philosopher deeply and comprehensively reveals the role and place of state not only in
the development and functioning of society, but also the Christian religion as an important
institution in the formation of spirituality and high morality in society.
The article investigates life-giving norms in the meta-anthropological aspect. The focus is on the characterization of virtues. It is proved that the process of virtues in a meta50 anthropological dimension has natural determinants, since Christian life-giving norms are manifested in everyday, existential and transcendental dimensions in different ways. The lifestyle technique from the point of view of transcendental law is described.