права людини

Роль та значення принципів права у формуванні сучасного адміністративного права

У статті досліджено роль та значення основних принципів права у формуванні адміністративного права. Зазначено, що найважливішим завданням сучасного етапу розвитку адміністративного права є правове забезпечення функціонування публічної влади, її органів і службовців, а також форм і методів діяльності на принципах правової держави.

Оновлення міжнародної парадигми регулювання вживання наркотиків: до постановки проблеми

Стаття присвячена аналізу потреби оновлення парадигми правового регулювання вживання наркотиків у контексті появи новітніх глобальних викликів та прав людини нового покоління. Проаналізовано міжнародну базу у сфері протидії обігу наркотиків, зокрема Єдину конвенцію про наркотичні засоби 1961 року, Конвенцію про психотропні речовини та Конвенцію Організації Обєднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.

Формування інституту прав людини доби Середньовіччя

Розглянуто світоглядні ідеї найвідоміших мислителів Середньовіччя Томи
Аквінського, Марсилія Падуанського та Нікколо Макіавеллі, які своїми працями
розвивали основоположні ідеї прав людини. Їхні вчення є неабияким спадком для
сучасного світу. Тома Аквінський особливу увагу звертав на моральні чесноти людини,
виділяючи справедливість як найважливішу з них, а також обґрунтовував основні
передумови для створення та функціонування держави як інструменту досягнення
загального блага та добра зі збереженням загального миру та наданням можливостей

Становлення та розвиток прав людини в античні часи

Розглянуто деякі історичні періоди створення, розвитку та формування інституту
прав людини. Досліджено основоположні ідеї найвидатніших мислителів цього періоду.
З часів Давньої Греції поступально почало зароджуватись поняття прав людини, що
відображається в філософській думці тогочасних мислителів. Змінювалось сприйняття
місця людини у державному та соціальному житті. Такі мислителі, як Геракліт, Платон
та Аристотель, заклали наріжні камені у створення цього поняття ще у античності.

Філософсько- правовий концепт дефініції « громадянське суспільство» : сучасні наукові підходи

На основі новітніх  наукових розвідок ґрунтовно проаналізовано філософсько-правовий
концепт  дефі ніції«громадянське  суспільство»,  систематизовано  сучасні  підходи
щодо  розуміння  означеного  поняття.  В  основу  дослідження  покладено  наукові  погляди
визначних  філософів,  а  також  запропоновано  власний  авторський  підхід  та  висновки
щодо  проблематики  дослідження.  Обґрунтовано,  що  громадянське  суспільство  –  це
система  забезпечення  життєдіяльності  соціальної,  соціокультурної  та  духовної  сфер,  їх

Концепт прав людини: філософсько-правовий дискурс антитетичних позицій

Теоретичне розуміння та філософське осмислення всіх правових феноменів
розпочалося з традиційного поділу права на позитивне і природне, відтак вони у
загальній свідомості вважаються певними антиподами, які разом з тим є практично
найбільш значущими типами праворозуміння. Нам вдалося простежити те, що саме
інтенсивний розвиток гуманістичних ідей у контексті нових політичних та економічних
тенденцій обумовив виникнення доктрини “природних прав людини”. Дедалі більше
серед широкого загалу набирала популярності твердження про те, що кожен індивід уже

Peculiarities of protection by the European Court of human rights not to be subjected to torture and other forms of violent cruel, inhuman, or degrading treatment and punishment

The article analyzes the sphere of application for Article 3 of the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. Based on the decisions of the European Court of Human Rights, the distinction between the concepts of torture and inhuman treatment has been researched. Attention is drawn to the absolute character of Article 3 of the Convention, regardless of circumstances or situations.

Культурна пам’ять як чинник конструювання ідентичності в умовах трансформації українського суспільства

Статтю присвячено проблемі актуалізації потенціалу культурної пам’яті як соціального інструменту в процесі конструювання ідентичності особистості. Виокремлено та узагальнено проблеми, які існують у сфері колективної, суспільної і культурної пам’яті. Розкрито феномен культурної пам’яті як рушія змін та його зв'язок із теорією прав людини як індикатора демократичних змін. З’ясовано потенціал дослідження ролі культурної пам’яті у період демократичної трансформації українського суспільства як посередника нового суспільного наративу минулого, що інтегрує різні перспективи.

Глобалізація у правовому вимірі: формування контурів “глобального права”

Проаналізовано глобалізацію у правовій площині. Особливу увагу приділено проблемі впливу глобалізації на взаємодію міжнародного, європейського і національ¬ного правопорядків. Окремо проаналізовано діалог судових інстанцій різних правопорядків у аспекті аргументації їх рішень. Зроблено висновки щодо формування глобального міжнародного правопорядку, посилення регіональних (наднаціональних) правопорядків, вплив глобалізації на правосуддя.  

Історія розвитку ураження прав у законодавстві, що діяло на українських землях в XI–XVIII століттях

У статті проведено історико-правовий аналіз розвитку ураження прав у законодавстві, що діяло на українських землях, в ХІ–ХVІІІ століттях. Зроблено висновок, що спочатку винний довічно позбавлявся усіх прав людини та громадянських прав, що призводило назавжди до його повного безправ’я й так званої “політичної” або “громадянської смерті”. З часом спостерігається тенденція звуження прав, що позбавляли засудженого, та зменшення їх строку.