У статті аналізується вплив війни в Україні, яка триває з 2014 року, на конституційні права громадян та правову систему держави. Збройний конфлікт, особливо після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році, призвів до масових порушень прав людини, таких як право на життя, свободу пересування та безпеку.
У сучасному світі участь громадян у діяльності органів публічної влади набуває дедалі важливішого значення. Це зумовлено глобальними соціальними, економічними і політичними змінами, які породжують як нові виклики, так і нові можливості для сучасних демократій.
Стаття відображає вплив штучного інтелекту на реалізацію культурних прав людини в умовах цифрової трансформації. Аналізується, як новітні технології впливають на доступ до культурних ресурсів, участь у культурному житті та збереження культурної спадщини. Особлива увага присвячується теоретико-правовим та етичним аспектам використання ШІ у сфері культури. Наголошено, що розвиток технологій ШІ створює як нові можливості, так і виклики доступу до культурних ресурсів, збереження культурної спадщини, забезпечення культурного розмаїття та фундаментальних прав людини у контексті культури.
У статті висвітлюються основні позиції за і проти легалізації евтаназії як права людини на смерть з різних поглядів – соціальної, релігійної, правової та морально-етичної. Україна, будучи демократичною державою, має виконувати міжнародні акти, які вона ратифікувала, а також звертати увагу на ті тенденції, які є в країнах Європи та світу, запозичуючи позитивний досвід цих країн. З другого ж боку, наша держава має також враховувати й власний історичний розвиток, традиції, які сформувалися в нашому суспільстві, в тому числі морально-етичну й релігійну складову частину.
Кримінальний процес є однією з провідних галузей права, яка відіграє ключову роль у забезпеченні правопорядку, справедливості та дотримання прав людини. У контексті глобалізації та інтеграції міжнародних правових систем, особливо систем Європейського Союзу (ЄС) та Сполучених Штатів Америки (США), кримінальний процес набуває особливого значення. Порівняння кримінальних процесів України, ЄС і США дає змогу виявити спільні риси, відмінності та найкращі практики, які можуть бути адаптовані для підвищення ефективності національних систем правосуддя.
Стаття присвячена детальному дослідженню адміністративного процесу як однієї з ключових основних галузей права та його співвідношенню з міжнародними правовими системами, такими як правова система Європейського Союзу (ЄС) та Сполучених Штатів Америки (США). Вивчення цих систем має важливе значення для розуміння сучасних тенденцій розвитку адміністративного права в Україні, особливо в умовах її інтеграції до європейського правового простору та проведення масштабних правових реформ.
Актуальність тематики зобумовлена розвитком штучного інтелекту (ШІ), однією з найважливіших технологічних тенденцій сучасності, яка має значний вплив на права людини та різні аспекти її життя. ШІ розвивається надзвичайно швидко. Це створює нові виклики для прав людини, які потребують негайного вирішення. Важливо розуміти, як технології можуть змінювати наше суспільство та які яких заходи заходів необхіпотрібдно вживати для захисту прав людини.
Розглядається участь Володимира Старосольського як адвоката, громадського діяча та вченого-конституціоналіста у захисті мовних прав українців у ІІ Речі Посполитій в контексті вирішення українського національного питання на початку ХХ століття. В статті висвітлюються реалії тогочасного політико-правового та соціального життя, участь В. Старосольського у судових політичних процесах над українцями в Польщі, його політико-правові трактати.
З’ясовано, що перехідний стан розвитку суспільства завжди характеризується нестабільністю в усіх сферах життєдіяльності людей. Соціальні зміни можуть бути як негативними, так і позитивними, адже суспільство – це живий організм, який повинен оновлюватися, розвиватися, змінюватися. Важливо, щоб саме аномічні стани, кризово-перехідні переходили у стабільні, оновлені соціально-правові взаємовідносини між членами соціуму в межах державного поля, а не заглиблювалися в кризовий занепад.
У статті наголошено, що міжнародний захист прав під час збройних конфліктів виконує важливу роль, він повинен ефективно реалізуватись у країнах, що перебувають у стані збройних конфліктів. Незaлежно від того, міжнародний чи не міжнародний збройний конфлікт, він стaвить під зaгрозу реaлізaцію більшості основних прaв і свобод людини, зокрема нaйвaжливіше природне прaво людини – прaво нa життя.