права людини

У статті досліджено інститут реабілітації незаконно засуджених осіб у правовій системі України. Визначено, що реабілітація незаконно засуджених осіб у правовій системі України є важливим кроком для забезпечення справедливості та відновлення довіри до правосуддя. Встановлено, що інститут реабілітації незаконно засуджених осіб відіграє важливу роль у правовій системі України, оскільки істотно впливає на розвиток правосуддя та захист прав людини.

У статті з’ясовано детермінуючі ознаки справедливості як правової цінності крізь призму сучасного правоворозуміння. Відзначено, що справедливість є однією із найважливіших проблем сучасності, що відображає надскладні діалектичні процеси правового розвитку глобального суспільства. Вона як цінність формує світоглядні установки соціуму, бачення людьми свого майбутнього, їх одвічні прагнення до гармонії та досконалості суспільних взаємовідносин, а також допомагає всебічно осмислити сенс і зміст сучасних процесів державо- та правотворення.

У статті висвітлено вплив європейських принципів на формування соціальної відповідальності місцевого самоврядування.

Анотація. У даній статті проаналізовано сучасні міжнародно-правові інструменти захисту прав і свобод людини під час повномасштабної війни на території України. Досліджено ключові міжнародні документи, такі як: Загальна декларація прав людини, Європейська конвенція з прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, та роль міжнародних судових органів у гарантуванні правосуддя та захисті прав людини та громадянина.

В статті здійснено комплексний аналіз механізму функціонування конституційного правопорядку в умовах воєнного стану, зокрема тих засобів та способів за допомогою яких він може захистити конституційні цінності, права та ідентичність від внутрішніх та зовнішніх загроз, а також запропоновано практичні рекомендації запобігання можливої інволюції конституціо- налізму в післявоєнний період.

У статті розкрито феномен релігійної ідентичності в межах філософсько-правового дискурсу. Визначено два найпоширеніших підходів до розуміння релігійної ідентичності: Перший підхід, розглядає дефініцію релігійної ідентичності як категорію релігійної свідомості, змістом якої є розуміння співвідношення з ідеями й цінностями, вона актуалізує загальну релігійну самохарактеристику індивідуума, тобто індивідуальне ставлення до священного, що може бути виражене в особистісній установці людини стосовно надприродних особливостей окремих символів.

У статті розкрито механізми впливу релігійних організацій на міжнародні відносини та динаміку їх впливу на вирішення міжнародно-правових проблем в умовах глобалізації. В умовах глобалізації світових процесів й зростання тенденцій до взаємозалежності в міжнародних відносинах релігія виступає оптимальним модусом самоідентифікації окремих країн, міждержавних об’єднань і спілок. Нині простежуємо, зростання кількості міжнародних релігійних організацій і фондів, релігійних партій і рухів, функціонування і діяльність яких має міжнародний характер.

У статті окреслено та проаналізовано активну діяльність релігійних організацій у сфері захисту основоположних прав людини.

У статті розкрито потенціал громадських організацій у формуванні правової ідео- логії українського суспільства. Розкриваючи роль діяльності громадських організацій у формуванні правової ідеології українського суспільства визначено такі їх функції у цьому процесі: громадянської та професійної соціалізації; функцію комунікації; норма- тивно-регулятивну, організаційну, опозиційну, захисну, виховну та кадрову функції.

У статті обґрунтовано положення про доцільність вважати правову ідентичність як особливу форму соціальної ідентичності та розкрито її сутність як юридичної категорії.