ризик-менеджмент

У статті розкрито шляхи адаптації міжнародного досвіду регулювання земельних відносин в Україні. Проаналізовано досвід Франції, Великобританії, Бельгії, Нідерландів, Швеції, Греції, Іспанії, Португалії, Італії, Німеччині. З’ясовано, що Україні слід займатися пошуком своїх векторів розвитку земельних відносин, відповідаючи на велику кількість складних питань, що виникатимуть під час цього процесу.

Стаття присвячена дослідженню сучасних управлінських технологій у забезпечені конкурентоспроможності підприємства. Здійснено ґрунтовне дослідження теоретичних положень та підходів до визначення управлінської технології та чинників, що впливають на успішність її реалізації. Узагальнено класифікацію інноваційних управлінських рішень, до складу якої входять впровадження, тренінг або підготовка кадрів, консалтинг, трансферт та інжиніринг, аудит.

Висвітлено основі теоретичні та методичні засади управління ризиками страхових компаній в Україні. Досліджено динаміку та особливості розвитку страхового ринку, визначені основні тенденції. Проаналізовано етапи формування комплексних страхових систем управління ризиками, встановлено, що система управління ризиками страхових організацій передбачає ідентифікацію і специфікацію ризиків, визначення цілей і методів управління ризиками, формування і розвиток операційної системи управління ризиками.

Прийняття соціально відповідальної практики управління організацією сприяє більшій інформованості під час ухвалення рішень, що грунтується на кращому розумінні очікувань суспільства, передбаченні ризиків і можливостей. Відповідальне управління організацією здатне поліпшити її стосунки із зацікавленими сторонами. Заохочення слідувати нормативним зобов’язанням веде до рішень, які з більшою вірогідністю отримають підтримку і довіру тих, хто їх реалізує і на кого вони впливають. Результатом може бути вдосконалення практик управління ризиками і поліпшення репутації організації.

На сучасному етапі розвитку економіки України в рамках міжнародного співробітництва, важливим аспектом функціонування організації є проінформованість та освіченість як працівників відділу ризик-менеджменту, так і всього персоналу у сфері управління ризиками, які виникають у процесі здійснення зовнішньоторговельних операцій. Адже своєчасне реагування у ризикових ситуаціях або ж запобігання появи ризиків у зовнішньоекономічній діяльності мінімізує можливі втрати у майбутньому.

Стратегія компанії в сфері ризиків продиктована стратегією діяльності підприємства. Для побудови стратегії ризик-менеджменту важливим є визначення всіх чинників, які можуть вплинути на відхилення від встановлених стратегічних цілей. Стратегія ризик- менеджменту будується на основі стратегічних цілей і задач, які визначають за результатами аналізу зовнішнього і внутрішнього середовищ підприємства і зовнішнього і внутрішнього контексту ризику.

In the paper an attempt to present the role of merchant credit insurance in processes that affect the security of business operations of companies has been taken. As a part of the discussion, the areas and sources of the risks have been presented, their overall distribution has been taken into account, and particular attention has been paid to those that could be covered under insurance contracts concluded with credit insurers. The reasons underlying their use have been discussed, taking into account both the specificity of the risk and the benefits of its protection.

The article describes the issue of scientific approaches to risk management, methods of logistics risks evaluation, ways to improve the efficiency of enterprise logistics risks management. The stages of integration of risk management information system and enterprise software solutions on different levels of logistics chain management are characterized. An algorithm for logistics risks evaluation in case of PJSC "Carlsberg Ukraine" as one of the key stages of logistics risks management is offered in order to enhance the development of measures to minimize them

Theoretical principles of logistic risks are analyzed, description of logistic risk as an economic category is formed. Classification of logistic risks is offered, within its limits logistic risks are distinguished (by the types of streams and components of different level logistic system), and non-logistic risks – external (risks, the sources of which are suppliers, consumers and economic environment).