свобода

Правова поведінка як самоідентифікація людини в епоху постмодерну

У статті з’ясовано філософсько-правові особливості правової поведінки як чинни- ка самоствердження людини в епоху постмодерну. У межах філософсько-правового ро- зуміння постмодерн слід розглядати в двох аспектах: концептуально-ідеалістичному (як теоретичної концепції) та нігілістичному (як сучасної суспільної дійсності). Відповідно до природно-правової теорії будь-яка поведінка буде правомірною, якщо людина, реалі- зуючи свої природні права, не порушуватиме аналогічні права інших осіб.

Деякі екзистенціальні рефлексії про самовизначення в умовах війни

       Хоча будь-яка війна є “продовженням політики іншими засобами” (К. фон Клаузевіц), російсько-українську війну проаналізовано з точки зору екзистенціалістської філософії як філософії криз людини. Російсько-українська війна актуалізує забуті екзистенціалістські ідеї вибору, ситуації, свободи, обов’язку, відповідальності в контексті індивідуального та колективного самовизначення. Розглянуто праці, які пояснюють ці ідеї, таких філософів, як Ж.-П. Сартр, А. Камю, К. Ясперс. Війна руйнує життєвий світ людини, і тому вона повинна протистояти такому руйнуванню.

Деякі аспекти забезпечення права на свободу та особисту недоторканність

У статті проаналізовано сутність права на свободу та особисту недоторканність, механізми його забезпечення під час кримінального провадження, а також визначено умови правомірного його обмеження.

ЦІННОСТІ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ У РЕАЛІЗАЦІЇ ЛЮДСЬКОЇ ГІДНОСТІ

Свобода людини розвивається протягом багатьох століть, тому доволі багатозначна та не стоїть на місці, а досі є актуальною темою для багатьох науковців. Існує багато різних поділів та визначень свободи, і кожне з них є в певній мірі цікавим та доречним. Але свобода ‒ це цінність людини, яка надається їй Богом і завдяки якій людина може діяти з власної волі, не піддаючись обставинам. Цінність прав та свобод в даний час є дуже актуальною темою, оскільки більшість наших прав і свобод є обмеженими через певні матеріальні та духовні цінності.

Етичні норми та свобода людини у праві: інтегративний аспект

З’ясовується особливість інтегративного аспекту етичних норм та свободи людини у праві обумовленого тим, що гармонія у праві проявляється через принцип координації дій між різними елементами і структурними підрозділами, які входять у суспільну систему, що дає можливість одержання етичних знань про принципи і норми з етичних кодексів, котрі є джерелами інформації про суспільні цінності.

Громадянське суспільство як філософсько-правова категорія: підходи до розуміння

Визначено основні підходи до розуміння громадянського суспільства як філософсько-правової категорії, котрі дали змогу показати плюралізм цієї дефініції. Проаналізовано концептуальні основи громадянського суспільства в історії філософсько- правового дискурсу. Обґрунтовано положення про те, що інваріантним змістом концепту громадянського суспільства залишались ідеї свободи, рівності, справедливості, суспільні цінності та чесноти.

Філософсько- правовий концепт дефініції « громадянське суспільство» : сучасні наукові підходи

На основі новітніх  наукових розвідок ґрунтовно проаналізовано філософсько-правовий
концепт  дефі ніції«громадянське  суспільство»,  систематизовано  сучасні  підходи
щодо  розуміння  означеного  поняття.  В  основу  дослідження  покладено  наукові  погляди
визначних  філософів,  а  також  запропоновано  власний  авторський  підхід  та  висновки
щодо  проблематики  дослідження.  Обґрунтовано,  що  громадянське  суспільство  –  це
система  забезпечення  життєдіяльності  соціальної,  соціокультурної  та  духовної  сфер,  їх

Концепт прав людини: філософсько-правовий дискурс антитетичних позицій

Теоретичне розуміння та філософське осмислення всіх правових феноменів
розпочалося з традиційного поділу права на позитивне і природне, відтак вони у
загальній свідомості вважаються певними антиподами, які разом з тим є практично
найбільш значущими типами праворозуміння. Нам вдалося простежити те, що саме
інтенсивний розвиток гуманістичних ідей у контексті нових політичних та економічних
тенденцій обумовив виникнення доктрини “природних прав людини”. Дедалі більше
серед широкого загалу набирала популярності твердження про те, що кожен індивід уже

Класичне розуміння людини та його значення в добу різноманітних "пост" (Рецензія на монографію Віктора Петрушенка. Человек взыскующий бытие (Три разговора на важнейшие темы). Львів: Видавництво Магнолія, 2019. 179 с.)

У рецензованій монографії йдеться про людину як розумну та свідому істоту, про її знання та цінності, свободу та свідомість, які є проявами прагнення людиною буття. Основний спосіб буття людини у світі – це буття особистістю. Сьогодні існує небезпека нівелювання особистісного початку людського буття, коли науки про людину все більше натуралізуються, нейролізуються та комп’ютеризуються. Така нівеляція веде до пост-гуманізму та пост-людства. Це з одного боку. З іншого боку, істина також є одним із визначників буття особистістю. Істина облагороджує особистість.

Філософсько-лінгвістичні аспекти інтернет-комунікації (оглядова стаття)

Розглянуто сучасний стан імовніособливостіінтернет-комунікації. Встановлено, що в новому комунікаційному середовищіпредставлено не тільки традиційну комунікація, але сформовано принципово новіформи. Звідси з’являються такіпоняття як “метамова”, “новомовлення”. Формується new style (стиль інтернет-спілкування), для якого характерні: а) письмова вимова; 2) гіперінтертекстуальність; 3) зафіксована розмовність; 4) спонтанність. Новіформи комунікаціїнабувають популярностіта чітко виокремлюють зручні параметри для спілкування.