війна

Особливості залучення громадськості та цифровізації послуг при реформуванні публічного управління під час війни

Розглянуто напрямки реформування публічного управління під час війни, зокрема роль залучення громадськості та цифровізації послуг. Наведено особливості, обмеження та основні інструменти залучення громадян під час прийняття важливих рішень, досліджено зміни чинного законодавства, зумовлені військовою агресією росії, здійснено аналіз впливу цифровізації послуг у країнах ЄС у динаміці за п’ять років.

Юридична відповідальність за воєнні злочини проти довкілля

Стаття присвячена визначенню основних складових елементів дієвого правового механізму реалізації юридичної відповідальності за злочини проти довкілля в контексті повномасштабної воєнної агресії Російської Федерації проти України.

Право на освіту: особливості реалізації під час війни в Україні

З’ясовано, що в умовах російської агресії Міністерство освіти і науки України використовує Секторальну робочу групу «Освіта і наука» як майданчик для діалогу з максимально широким колом партнерів та друзів України для формування міжнародної коаліції на підтримку українських освіти і науки. Можна констатувати, що в Україні право на освіту забезпечується максимально як для військового стану з його певними обмеженнями.

Парадигма нелінійності і агресія російської федерації проти України

Проаналізовано розуміння парадигми нелінійності в сучасних умовах порівняно з лінійним баченням світу, показано основні складові переваг нелінійного підходу у збройних конфліктах, обґрунтовано зв’язок нелінійного підходу до ведення бойових дій з перемогами Збройних сил України (далі – ЗСУ) над військами агресора в умовах повномасштабної війни російської федерації (далі – рф) проти України.

Порушення прав дитини в умовах війни в Україні

У статті охарактеризовано окремі загальнотеоретичні аспекти прав дитини та основні порушення прав дитини в умовах воєнного вторгнення Російської Федерації на територію України.

Мета статті – охарактеризувати основні порушення прав дітей в умовах війни в Україні та сформулювати пропозиції щодо удосконалення механізму забезпечення прав дітей.

Оцінювання траєкторії соціально-економічного розвитку україни в умовах впливу зовнішніх шоків останнього десятиліттяіv

Проаналізовано соціально-економічний розвиток України за 2012-2021 рр. з урахуван- ням десяти показників. На основі таксономічного показника рівня розвитку оцінено траєкторію соціально-економічного розвитку України та впорядковано роки. Різниця між показниками таксономічного рівня розвитку (0,477) найкращого 2013 р. та найгіршого 2014 р. свід- чить про майже стовідсоткове зниження інтегрального показника соціально-економічного розвитку внаслідок війни, а відхилення показника 2020 р. (0,312) також характеризує істотний негативний вплив пандемії «COVID19».

Особливості експорту сертифікованої молочної продукції в країнах Європейського Союзу в умовах російської агресії в Україні

Стаття присвячена проблемі особливостей експорту сертифікованої молочної продукції в країни Європейського Союзу (ЄС) в умовах повномасштабного вторгнення росії на територію України. Проаналізовано натуральні та вартісні показники експорту Україною сертифікованої молочної продукції до країн світу та до ЄС за 2016–2021 рр. Ідентифіковано основні сьогоденні проблеми експорту молочної продукції та запропоновано основні вектори формування структури експорту молочної продукції українських виробників в країни ЄС.

Про оплату праці працівників закладів освіти в умовах воєнного стану

24 лютого 2022 р. відбулось вторгнення російських військ на територію України, що заставило державні органи прийняти воєнне положення в країні. Внаслідок чого постає цілий ряд питань як діяти в воєнний стан різноманітним сферам і об’єктам. Важливим моментом у даному контексті являється освітня сфера, а саме особливості її правового регулювання  оплати праці працівників закладів освіти в мовах воєнного стану.

Вплив та значення фейків у світовій історії

Перша згадка про фейкові новини припадає на XVII ст. Газетна качка — саме так називають неправдиву, сфальсифіковану та неперевірену інформацію, поширену в ЗМІ. За однією із версій (а їх чимало), виникнення виразу пов’язують із анекдотом бельгійського журналіста Корнеліссена, який одного разу опублікував цілком серйозно, як нібито наукове повідомлення, анекдот про ненажерливість качок. Якийсь учений порубав, мовляв, качку на дрібні шматочки та віддав «на сніданок» іншим дев’ятнадцятьом качкам.