У цьому науковому доробку проведено дискусію щодо ролі енергетичної безпеки у національній безпеці. Позиціоновано, що останню треба позиціонувати набагато ширше ніж економічну безпеку, оскільки нині у російсько-українській війні державою-агресоркою енергетична інфраструктура обрана ціллю ведення збройної боротьби, що порушує норми міжнародного-гуманітарного права щодо шкоди цивільному населенню. З початком повномасштабного вторгнення країни-агресорки в Україну проблема національної безпеки для України набуває особливого значення, оскільки стосується добробуту та реального забезпечення права на життя мільйонів громадян нашої держави. Енергетична безпека є основним фактором життєдіяльності держави, адже будь-які перепони у функціонуванні енергетичного комплексу надзвичайно болісно позначаються на всій економіці та соціальній сфері.
Автори відзначають, що глобальними енергетичними проблемами є нерівномірність розподілу геологічних запасів основних видів паливних ресурсів, особливо дефіцитного природного газу, посилення фінансової нестабільності економіки в останні десятиліття, посилення міждержавних воєнних дій та кліматичні катастрофи.
Констатовано, що перехід від аналогового до цифрового підходу в правовому регу люванні енергетичної системи держави триває, цифрові технології зроблять енергетичні системи більш пов’язаними, розумними, ефективними, надійними та стійкими в найближчі десятиліття. Загалом позитивно оцінивши правові засоби врегулювання проблеми енергетичної безпеки, у статті відзначено, що цифровізація енергетичної системи в ЄС відкриває нові можливості для забезпечення сталого і конкурентоспроможного ринку, проте вона також має значні загрози. По-перше, залежність від цифрових технологій може збільшити вразливість до кіберзагроз, що ставить під ризик безпеку енергетичних систем. По-друге, ризик виникнення цифрового розриву між країнами-членами ЄС може призвести до нерівномірного розвитку і доступу до нових технологій. Нарешті, зростання обсягу даних порушує питання про конфіденційність та захист особистої інформації, що потребує чітких регуляторних рамок.
1. Song Y., Ming Z., Ruifeng S. Using a new aggregated indicator to evaluate China’s energy security. Energy Policy. 2019, Vol. 132, P. 167–174.
2. MaraD., Nate S., Stavytskyy A., Kharlamova G. The Place of Energy Security in the National Security Framework: An Assessment Approach. Energies 2022, Vol. 15, 658. URL: https://doi.org/10.3390/en15020658
3. MaraD., Nate S., Stavytskyy A., Kharlamova G. The Place of Energy Security in the National Security Framework: An Assessment Approach. Energies 2022, Vol. 15, 658. URL: https://doi.org/10.3390/en15020658
4. Про національну безпеку України: закон України від 21.06.2018 No 2469-VIII. Відомості Верховної Ради. 2018, No 31, ст. 241.
5. Gitelman L., Magaril E., Kozhevnikov M. Energy Security: New Threats and Solutions. Energies 2023, Vol. 16, 2869. URL: https://doi.org/10.3390/en160628696. Jones O., Doods P. E. (2024) Definitions of Energy Security. URL: https://discovery.ucl.ac.uk/id/eprint/10087004/6/Dodds_IMPJ5213-H2FC-Sup...
7. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions: Digitalising the Energy System - EU Action Plan COM/2022/552 final. (2022) URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex:52022DC0552