У статті проведено комплексний аналіз викликів для електронного правосуддя у сучасному глобалізованому суспільстві. Для досягнення мети потрібне використання авторської методології, що репрезентує систему методів та підходів, які дають змогу дійти обґрунтованих висновків, основним серед яких є синергетичний підхід.
Стаття присвячена міждисциплінарній оцінці однієї із найвагоміших цінностей правового суспільства – свободі слова, яка виступає інструментарієм раціоналізації безпекових чинників у кризовому періоді функціонування суспільства. Зауважено наявність суперечливих явищ та випадків критичного реагування на суспільні події і особливості взаємодії суб’єктів права у комунікації. Явища когнітивно-правової поведінки оцінюються із позицій права, філософських засад цінностей комунікації та психологічно-правових ознак раціоналізації нормативів.
Свобода інформації є фундаментальним правом, що забезпечує прозорість і підзвітність у демократичному суспільстві. Однак у воєнний час уряди часто запроваджують юридичні обмеження на доступ до публічної інформації з метою захисту національної безпеки та підтримання громадського порядку. У цій статті розглядається баланс між свободою інформації та державною безпекою в Україні в умовах воєнного стану. Аналізується правова база, що регулює доступ до публічної інформації, та обмеження, запроваджені під час війни.
У статті досліджується проблема організації правового забезпечення безпеки в інформаційній сфері. Виходячи з положень ст. 17 Конституції України та Стратегії інформаційної безпеки, однією з найважливіших функцій Української держави на сучасному етапі є забезпечення інформаційної безпеки. Особливої актуальності та важливості проблема правового забезпечення інформаційної безпеки в Україні набуває сьогодні під час повномасштабного вторгнення російського агресора, коли його підступні агресивні дії реалізуються на усіх фронтах, у т. ч. в інформаційному просторі.
Анотація. Розроблено та обґрунтовано концепцію фінансового моніторингу як сукупності заходів, які здійснюються суб’єктами первинного і державного фінансового моніторингу у сфері превенції та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним способом, фінансуванню тероризму, сепаратизму та розповсюдженню зброї масового знищення.
У статті досліджено проблемні питання визначення поняття та системи злочинів проти основ національної безпеки України. Зокрема, розглянуто питання нормативно-правового регулювання визначення національної безпеки України на конституційному, законодавчому та підзаконному рівні. Проведено порівняльний аналіз різних думок вчених щодо визначення поняття та системи злочинів проти основ національної безпеки України.
Стаття аналізує правове регулювання з питань запобігання корупційним проявам в діяльності Державної прикордонної служби України (ДПСУ) під час воєнного стану. Корупція є значним ризиком для національної безпеки, ефективності управління державними ресурсами, економічного розвитку та стабільності влади. Правове визначення корупції передбачає використання службових повноважень для одержання неправомірної вигоди. В контексті воєнного стану, ДПСУ зіткнулася зі збільшеними корупційними загрозами, зокрема при під час контролі контролю державного кордону.
У статті розглянуто питання кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки на прикладі вітчизняного та зарубіжного досвіду окремих країн.
Зокрема, досліджено досвід Литовської Республіки, Латвійської Республіки, Естонської Республіки, Грузії, Республіки Вірменія, Республіки Польща, Швейцарії, Федеративної Республіки Німеччина та Французької Республіки з питань законодавчого регулювання кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки.
У цьому науковому доробку проведено дискусію щодо ролі енергетичної безпеки у національній безпеці. Позиціоновано, що останню треба позиціонувати набагато ширше ніж економічну безпеку, оскільки нині у російсько-українській війні державою-агресоркою енергетична інфраструктура обрана ціллю ведення збройної боротьби, що порушує норми міжнародного-гуманітарного права щодо шкоди цивільному населенню.
У статті розглядаються правові механізми забезпечення інформаційної безпеки. Доведено, що сьогодні як ніколи, коли в Україні йде війна, питання забезпечення інформаційної безпеки набуває особливої актуальності та значущості, оскільки інформаційний простір стає “полем бою” нарівні з воєнним фронтом. Ворожі сили активно використовують інформаційні та психологічні операції для дестабілізації ситуації всередині нашої країни, створення паніки, поширення фейків та підриву довіри до державних інституцій.