Анотація. У статті досліджено проблемні питання визначення поняття та системи злочинів проти основ національної безпеки України. Зокрема, розглянуто питання нормативно-правового регулювання визначення національної безпеки України на конституційному, законодавчому та підзаконному рівні. Проведено порівняльний аналіз різних думок вчених щодо визначення поняття та системи злочинів проти основ національної безпеки України.
У статті розглянуто питання кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки на прикладі вітчизняного та зарубіжного досвіду окремих країн.
Зокрема, досліджено досвід Литовської Республіки, Латвійської Республіки, Естонської Республіки, Грузії, Республіки Вірменія, Республіки Польща, Швейцарії, Федеративної Республіки Німеччина та Французької Республіки з питань законодавчого регулювання кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки.
У цьому науковому доробку проведено дискусію щодо ролі енергетичної безпеки у
національній безпеці. Позиціоновано, що останню треба позиціонувати набагато ширше
ніж економічну безпеку, оскільки нині у російсько-українській війні державою-агре-
соркою енергетична інфраструктура обрана ціллю ведення збройної боротьби, що пору-
шує норми міжнародного-гуманітарного права щодо шкоди цивільному населенню. З
У статті розглядаються правові механізми забезпечення інформаційної безпеки. Доведено, що сьогодні як ніколи, коли в Україні йде війна, питання забезпечення інформаційної безпеки набуває особливої актуальності та значущості, оскільки інформаційний простір стає «полем бою» нарівні з воєнним фронтом. Ворожі сили активно використовують інформаційні та психологічні операції для дестабілізації ситуації всередині нашої країни, створення паніки, розповсюдження фейків та підриву довіри до державних інституцій.
У статті проведено аналіз змін до Кримінального кодексу України, внесених під час воєнного стану, у зв’язку зі збройною агресією росії проти України. Обґрунтувано потреби та причини змін до кримінального законодавства, які передбачають жорсткіші покарання порівняно з мирним часом: зміна суспільної небезпеки злочинів, необхідність посилення превенції, забезпечення справедливості.
Анотація. У статті наголошено на особливостях сучасного стану кібербезпеки України та підкреслено важливість застосування ефективного законодавства, ціллю якого є захист кіберструктури. А також охарактеризовано вплив новітніх міжнародних інструментів та механізмів для боротьби із кіберзагрозами у контексті вітчизняного правового забезпечення.
Анотація. Наведена наукова стаття присвячена удосконаленню державного управління в сфері національної безпеки України, відповідним цілям, викликам в період воєнного стану в Україні. Систематично проаналізовано суть поняття «національна безпека», його складові та впливові фактори, а також поняття «система забезпечення національної безпеки».
Розглянуто питання визначення необхідності розробки стратегії протидії незаконним збройним формуванням (НЗФ), визначено зміст та складові елементи стратегії, простежено, як розвиток окремих елементів змінює підходи до стратегії. Акцентовано на складності формулювання стратегії у сфері національної безпеки унаслідок невизначеності в українському законодавстві поняття стратегічних правових актів, їх ієрархії та змісту.
У статті досліджується правове регулювання заборони діяльності політичних партій в Україні та зарубіжних країнах. Ключовим у питанні заборони діяльності політичних партій є питання механізму цієї заборони та його ефективності для захисту фундаментальних прав людини, національної безпеки України та захисту демократичного конституційного ладу. Оскільки інформаційна безпека є важливою лінією фронту, Україна у цій сфері захищає свою незалежність і демократію.
У статті обґрунтовано аксіологічно-правові засади екологічної безпеки у сучасному світі, з’ясовано роль ціннісної системи суспільства в соціокультурному механізмі реалізації екологічної безпеки.