ВЕЖА ЦЕХУ ПОВОРОЗНИКІВ ТА ТОКАРІВ У СХІДНОМУ ПРЯСЛІ ВИСОКОГО ОБОРОННОГО МУРУ ЛЬВІВСЬКОГО СЕРЕДМІСТЯ: ПОБУДОВА ТА ПЕРЕБУДОВИ

1
Національний університет "Львівська політехніка"
2
Національний університет «Львівська політехніка», Львів

У статті виконано аналіз джерел та систематизовано версії про етапи архітектурного розвитку вежі Поворозників та токарів і спряжених з нею ділянок Високого оборонного муру львівського середмістя у XIV-XIX cт. Обґрунтовано гіпотезу про те, що на першому етапі вежа мала чотирикутну форму у плані, була мурована з каменю вапняку, завершувалася мерлонами та мала дерев’яні перекриття або галереї, була відкритою з боку міста.
Велика перебудова вежі відбулася у 15 столітті. На початку століття, паралельно до робіт зі зведення Низького муру, відбувається перебудова всіх веж Високого муру. Вежі та мур модернізуються до вимог вогнепальної зброї, з’являються надбудови на машикулях і отвори-амбразури замість мерлонів. Ці роботи відбуваються у проміжку між 1410 – 1445 роками. Кардинальна перебудова вежі включала: кам’яний верх частково розбирають і добудовують три нові яруси з цегли. Вежа отримує з зовнішнього боку на рівні третього ярусу новий цегляний гранчастий фасад та ще
два додаткові гранчасті яруси. Всі надбудовані яруси мають гранчасту восьмикутну форму у плані. Отвори-амбразури для вогнепальної зброї були влаштовані у всіх добудованих ярусах. Сьогодні вежа збереглася на висоту у три з половиною яруси. Амбразури збережені сьогодні на 3-му та 4-му ярусах. Їх розміщення у стінах та орієнтація є різною: на 3-му ярусі три отвори розміщені у східній, північній та південній широких стінах, на 4-му ярусі – у проміжних простінках. Тобто два отвори у 4 ярусі орієнтовані на обстріл фос вздовж Високого муру. Ще один отвір орієнтований перпендикулярно до фронту атаки. У 4-му ярусі орієнтація отворів інша. Вони розміщені у менших гранях вежі та орієнтовані на обстріл підходів до вежі під кутом у 45 градусів. Таким чином 3 та 4-ий яруси вежі мали спільну взаємно доповнюючу систему оборони. Вежа ймовірно мала ще один п’ятий ярус, який був ширшим у плані, виступав за лице стін нижніх ярусів і висів на машикулях.

Альнпех, Й., 2003. Про природні багатства, розташування і забудову міста, людейта їх основні заняття (1603-1605). Журнал «Ї», число 29. [on-line] доступно: https://www.ji.lviv.ua/n29texts/alnpeh.htm. Дата звернення: 10.04.2025.

Архів, 1977. Архів Українського регіонального спеціалізованого науково-реставраційного інституту "Укрзахідпроектреставрація", Л/15/10. Проект реконструкції Міського арсеналу під палату зброї.

Архів, 1977a. Архів Українського регіонального спеціалізованого науково-реставраційного інституту "Укрзахідпроектреставрація", Л/15/11. Проект реконструкції Міського арсеналу під палату зброї.

Бевз, В. та Бевз, Н., 2023. Аналіз джерел та наукових праць присвячених історії оборонних споруд львівського середмістя. Current Issues in Research, Conservation and Restoration of Historical Fortifications: collection of scholary articles, N 18, с.17–40. DOI: https://doi.org/10.23939/fortifications2023.18.016.

Бевз В.М., Бевз М., 2023. Гіпотетичнa реконструкція на період XIII-XIV ст. розпланувальної структури та архітектури Високого оборонного муру у місті Львові. - Current Issue in Research, Conservation and Restoration of Historic Fortifications, N19, c. 153-198.  DOI: https://doi.org/10.23939/fortifications2023.19.153

Вітвицький Я., 2004. Пластична панорама давнього Львова. – Львів: Будуємо інакше, спеціальний номер. – 40 с.

Войтович Л., 2012. Князь Лев Данилович. Львів: НАНУ, Інститут українознавства імeні І.Крип`якевича.

Вуйцик В., 1977. Архів Українського регіонального спеціалізованого науково-реставраційного інституту "Укрзахідпроектреставрація", Л/15/51:. Матеріали історико-архівних пошуків, Проект реконструкції Міського арсеналу під палату зброї. Львів. Рукопис.

Вуйцик В., 1991. Державний історико- архітектурний заповідник у Львові. – Львів: Каменяр, 129 с.

Вуйцик В., 2004. "Міський арсенал у Львові", Вибрані праці. До 70-річчя від дня народження, Вісник інституту "Укрзахідпроектреставрація", № 14, 104–109.

Гронський Й., 2022. Львів: історичні студії. НАН України, ЛНБ ім. В.Стефаника.  

Диба Ю., 2014. Планувальна структура долокаційного Львова. У: Капраль, М., ред. Атлас українських історичних міст. Том 1. Львів. Київ: ДНВП Картографія, С. 17-23.

Долинська М. та Капраль М., 2014. Процес локації міста Львова на магдебурзькому праві у ХІІІ-ХІV ст. У: Капраль, М., ред. Атлас українських історичних міст. Том 1. Львів. С. 24.

Зіморович Б., 2002. Потрійний Львів. Leopolis Triplex. Львів, «Центр Європи», переклад з лат. Н. Царьової. 

Зубрицький Д., 2006. Хроніка міста Львова. переклад з пол. I.Cварника. Львів: «Центр Європи».

Казанцева Т., 2025. Вулиця Підвальна, 5. Музей зброї «Арсенал». [online] доступно: (https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/city-arsenal/).  [Дата звернення: 08 квітня 2025]

Капраль М., 2014. Атлас українських історичних міст. Т. 1. Львів. Київ: ДНВП Картографія, 95 с.  

Ковалишин Ф., 2025. Франциск Ковалишин. Вежа крамарів та ін. Кінець ХІХ – початок ХХ століття. Папір, акварель. [online] доступно:  (https://photo-lviv.in.ua/spadschyna-frantsyska-kovalyshyna-u-kolektsiji-hrafika-lvivskoho-istorychnoho-muzeyu-lim-125/). [Дата звернення: 05 квітня 2025]

Мацюк О., 1998. Каталог пам’яток оборонного будівництва Львова. Галицька брама. – Львів, «Центр Європи». – №3(39). – С. 14-16. 

Могитич Р., 1994. Планувальна структура львівського Середмістя і проблеми його датування // Науковий збірник НТШ , т. 227, с. 279 – 288.

Могитич Р., 2024. Дослідження оборонного Високого муру та ймовірних реліктів княжої резиденції у північно- східній частині львівського середмістя. Current Issues in Research, Conservation and Restoration of Historical Fortifications: collection of scholary articles, N 20, с.54–80. DOI: https://doi.org/10.23939/fortifications2024.20.054 

Оконченко І., 1998. Хронологія будівництва та реконструкції оборонних споруд міста Львова // Галицька брама. – Львів, «Центр Європи». – №3(39). – C. 4-5, 7, 9, 16, 23, 26, 29, 31.

Присяжний К., Казанцева Т., Предко О., 1998.  "Міський арсенал у Львові. Пам’ятка архітектури XVI ст. Реконструкція етапів будівництва". Галицька брама. Фортифікації Львова, № 3 (39), 6–7.

Трегубова Т., Мих Р., 1989. Львів. Архітектурно–історичний нарис. – Київ: Будівельник, 270 с. (c. 1035).

Шишка О., 1983. Без сліду та руїн: Чи мав рацію Ф. Яворський? Історіографічна студія міських укріплень Львова // Галицька брама. – Львів, «Центр Європи». – №3(39). – С. 2-3.

Badecki K., 1905. Księga przychodów i rozchodów miasta 1414-1426. Lwów. S. 11. 

Czerner O., 1997. Lwów na dawnej rycinie I planie. – Wrocław: Zakład Narodowy imienia Ossoliṅskich. – 270 s.

Сzołowski А., 1891. Lwów za ruskich czasów. - We Lwowie.

Jaworski F., 1910. „Lwow za Jagielly”: opowiadania historyczne. Lwów: nakładem Towarzystwa milosników przeszłości Lwowa. Biblioteka Lwowska. T. XI – XII. [online] доступно: https://sbc.org.pl/Content/1051/PDF/1051.pdf. [Дата звернення: 25 лютого 2025]

Brygier W., 2025. Kawałek Lwowa we Wroclawiu. Доступно: https://www.naszesudety.pl/kawalek-lwowa-we-wroclawiu.html. [Дата звернення: 04 квітня 2025]

Słownik 1884. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – T. 5: [K-M] / Red.: Chlebowski Bronisław, Sulimierski Filip, Walewski Władysław. – Warszawa, 1884. [online] доступно: http://resource.history.org.ua/item/0007811 [Дата звернення: 06 квітня 2025]

Witwicki J., 1938. Panorama plastyczna dawnego Lwowa. – Lwów. – 32 s.

Witwicki J., 1939. Lwów w XVIII w. Wały Bosackie o wschodzie ksiezyca. pocztowka 1939. [online] доступно: https://polona.pl/item-view/b02b0294-a75c-4ff2-a930-987ce491cf8f?page=0https://polona.pl/item-view/b02b0294-a75c-4ff2-a930-987ce491cf8f?page=0. [Дата звернення: 09 квітня 2025]

Witwicki J., 1937.  Lwów odsłania swe mury obronne. Lwów.

Witwicki J., 1971. Obwarowania śródmieścia miasta Lwowa i ich przemiany do XVIII w. Część II: Obwarowania śródmieścia Lwowa , Kwartalnik Architektury i Urbanistyki : teoria i historia, 1971 / Tom 16 / Numer 2/3, s. 139 – 200.

Witwicki M., 2004. Janusz Witwicki. 1903-1946. Panorama plastyczna dawnego Lwowa/ Wydanie specjalne ukraińskiego czasopisma "Будуємо інакше" ("Budujemy inaczej") na 100-lecie urodzin Janusza Witwickiego, architekta, historyka sztuki, twórcy Panoramy Plastycznej Dawnego Lwowa. (Lwów, 2004). Opracował Michał Witwicki). [online] доступно: ( https://www.lwow.com.pl/panorama-1/ryciny/ryk-10.jpg). [Дата звернення: 10 квітня 2025]

Tomkiewicz W., 1971. "Dzieje obwarowań miejskich Lwowa". Część I. Kwartalnyk Architektury i Urbanistyki, T. XVI. Obwarowania śródmieścia miasta Lwowa i ich przemiany do XVIII w. № 2–3, 93–137.