1. SMEU
  2. Всі випуски
  3. Випуск 7, Номер 2, 2025
  4. Соціально-психологічні проблеми інноваційного розвитку рекреаційних підприємств

Соціально-психологічні проблеми інноваційного розвитку рекреаційних підприємств

SMEU.
2025;
Випуск 7, Номер 2
: cc. 55 - 71
https://doi.org/10.23939/smeu2025.02.055
Автори:
  1. М. В. Одрехівський
  2. В. В. Коломацький
1
Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва
2
Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва

Досліджено соціально-психологічні проблеми інноваційного розвитку (ІР) рекреаційних підприємств (РП), зокрема: опір змінам, низьку мотивацію до інновацій, недостатній рівень комунікації, низький рівень організаційної культури, психологічну втому персоналу, конфлікти в команді та дефіцит лідерства. Опір змінам розглянуто як явище, яке можна контролювати та перетворити на конструктивну силу. Досліджено низьку мотивацію до інновацій, яка стримує ІРРП, знижує його конкурентоспроможність та адаптивність. З’ясовано, що недостатній рівень комунікації гальмує інноваційні процеси, підриває довіру в колективі та знижує ефективність управління. Обґрунтовано, що низький рівень організаційної культури не сприяє ІРРП, знижує мотивацію та командну взаємодію. Проаналізовано психологічну втому персоналу РП та її негативний вплив на інноваційну активність. Досліджено, що конфлікти в команді шкодять інноваційній активності та ефективності роботи РП, а дефіцит лідерства негативно впливає на інноваційність та моральний клімат РП.

соціально-психологічні проблеми
інноваційний розвиток
рекреаційні підприємства
опір змінам
мотивація
комунікація
організаційна культура
  1. Abraham A. Creativity or creativities? Why context matters . Design Studies, 2022. Vol. 78. 101060. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0142694X21000715
  2. Amabile T. M. Creativity, artificial intelligence, and a world of surprises. Academy of Management Discoveries, 2020. Vol. 6(3). P. 351–354.
  3. Антонюк К. Роль соціально-психологічних методів менеджменту у формуванні корпоративної культури туристичного підприємства. Економіка та суспільство, 2024. Вип. 65. https://doi.org/10.32782/2524- 0072/2024-65-26
  4. Armenakis A. A., Bedeian A. G. Organizational change: A review of theory and research in the 1990s.Journal of Management, 1999. Vol. 25(3). P. 293–315.
  5. Avolio B. J., Gardner W. L. Authentic leadership development: Getting to the root of positive forms of leadership. The Leadership Quarterly, 2005. Vol. 16(3). P. 315–338.
  6. Василик А., Смалійчук Г. В., Головко А. А. Особливості та профілактика професійного вигорання менеджерів із персоналу. Економічний простір, 2020. № 154. С. 174–178.
  7. Воронков Д. К. Управління стратегічними змінами щодо інноваційного розвитку підприємства.Вісник Хмельницького національного університету, 2009. Том 3(6). С. 7‐11.
  8. Cameron K. S., Quinn R. E. Diagnosing and Changing Organizational Culture: Based on the Competing Values Framework (3rd ed.). Jossey-Bass, 2011. 259 p.
  9. .Cetin O. I. Conflict And Conflict Management in Organizations. Management and Information Systems. Akademisyen Kitabevi, 2019. P. 9–28.
  10. Clampitt P. G. Communicating for Managerial Effectiveness: Problems, Strategies, Solutions (5th ed.). SAGE Publications, 2013. 352 p.
  11. Corbeanu A., Iliescu D., Ion A., Spînu R. The link between burnout and job performance: a meta-analysis.European Journal of Work and Organizational Psychology, 2023. Vol. 32(1). P. 1–18.
  12. Coronado-Maldonado I., Benítez-Márquez M.D. Emotional intelligence, leadership, and work teams: A hybrid literature review // Heliyon, 2023. Vol. 9(10). P. e20356. doi: 10.1016/j.heliyon.2023.e20356.
  13. Давидова О. Ю. Інноваційне управління розвитком підприємств готельно-ресторанного господарства: методологія, теорія і практика: монографія. Харків: Вид-во Іванченка І.С., 2018. 448 с.
  14. De Dreu C.K.W., Gelfand M.J. (Eds.). The Psychology of Conflict and Conflict Management in Organizations (1st ed.). Psychology Press, 2007. 512p.
  15. Deci E. L., Ryan R. M. The “what” and “why” of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 2000. Vol. 11(4). P. 227–268.
  16. Drucker P. Innovation and Entrepreneurship: Practice and Principles. Routledge, 2007. 253 p.
  17. Зеркаль А. В. Корпоративна культура та комерційна свідомість персоналу – інноваційні напрями розвитку підприємств : монографія. Tallinn: Teadmus OÜ, 2022. 346 с.
  18. Гвініашвілi Т. З. Аналіз підходів до визначення сутності опору організаційним змінам на підприємствах. Науковий вісник НЛТУ України, 2016. Том 26(2). С. 41‐47.
  19. Герзанич В.М., Першин К.С., Вейгеші В.В. Характеристики комунікації. Актуальні проблеми економіки, 2024. Том 12 (282). С. 6–13.
  20. Граціотова Г.О., Степанова А.В. Методи формування та удосконалення корпоративної культури на державних підприємствах. Economic journal Odessa polytechnic university, 2021. Том 2(16). С. 25–33.
  21. Гринь Є. Л. Вибір й обґрунтування методів подолання опору персоналу змінам на підприємстві.Український журнал прикладної економіки, 2018. Том 3(2). С. 33‐38.
  22. Калініченко С. М., Грібіник А. В., Аврята А. В. Формування корпоративної культури як фактора підвищення конкурентоспроможності туристичного підприємства. Innovation and Sustainability, 2023. No. 1. С.158–163
  23. Kanter R. M. When a thousand flowers bloom: Structural, collective, and social conditions for innovation in organizations. In B. M. Staw, L. L. Cummings (Eds.). Research in Organizational Behavior, 2000. Vol. 10. P. 169–221.
  24. Карамушка Л.М. Психологічні засади організаційного розвитку: монографія. Кіровоград : Імекс- ЛТД, 2023. 206 с.
  25. Карамушка Л.М., Толков О.С. Психологічні особливості опору змінам персоналом вищої школи.Організаційна психологія. Економічна психологія, 2015. № 2. C. 35–42.
  26. Keyton J. Communication in Organizations. Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavior, 2017. No. 4. P. 501–526.
  27. Корецька Н. Порівняльний аналіз моделей управління змінами. Економічний форум. 2022. Том 1(4).С. 90‐98.
  28. Kotter J. P. Leading Change. Harvard Business School Press, 2012. 194 p.
  29. Крисько Ж. Проблема лідерства в сучасному менеджменті. Економіка та суспільство, 2024. Вип. 68.    https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-68-203
  30. Кузнєцов Е. А. Професіоналізація менеджменту: інноваційна парадигма в контексті Індустрія 4.0 :майстер-клас, матеріали науково-методологічного семінару. Одеса : Фенікс, 2022. 130 с.
  31. Лаврук О. В., Коваль Н. В., Лаврук Н. А. Мотивація забезпечення розвитку інноваційної діяльності підприємств. Агросвіт, 2021. № 5–6. С. 11–16.
  32. Leiter M. P., Bakker A. B., Maslach, C. Burnout at Work: A Psychological Perspective. Psychology Press, 2014. 182 p.
  33. Лизанець А. Г., Феєр О. В., Бондарева М. С. Внутрішні комунікації в системі управління персоналом організації // Економічний вісник НТУУ “КПІ” : збірник наукових праць, 2022. № 23, С. 127–132.
  34. Lindsay D. R., Woycheshin D. Overcoming Leadership Challenges. Canadian Defense Academy Press, 2015. 241 p.
  35. Лозовський О., Заяц О. Управління комунікаційним процесом на підприємстві // Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 2020. С. 133–137.
  36. Ляхович Л. А. Стратегії подолання опору персоналу змінам на підприємстві // Економічний простір, 2020. № 161. С. 54‐58.
  37. Maslach C., Leiter, M. P. Understanding the Burnout Experience: Recent Research and Its Implications for Psychiatry // World Psychiatry, 2016. No. 15. P. 103–111.
  38. Mehraein V., Visintin F., Pittino D. The dark side of leadership: A systematic review of creativity and innovation // International Journal of Management Reviews, 2023. Vol. 25(4). P. 740–767.
  39. Менеджмент туристичної індустрії : освітньо-наукові домінанти : Монографія / Руденко В.П., Підгірна В.Н., Наконечний К.П. та ін. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2024. 328 с.
  40. Mingaleva Z., Shironina E., Lobova E., Olenev V., Plyusnina L., Oborina A. Organizational Culture Management as an Element of Innovative and Sustainable Development of Enterprises. Sustainability, 2022. Vol. 14(10). P. 6289. https://doi.org/10.3390/su14106289
  41. Мотиваційні механізми розвитку економіки на етапі євроінтграції: колективна монографія / М.В. Семикіна, С.Д. Лучик, Л.Д. Запірченко та ін. Кропивницький: ЦНТУ, 2022. 281 с.
  42. Назаренко С., Малиновський, А. Інноваційні методи мотивації на сучасному торговому підприємстві // Економіка та суспільство, 2023. Вип. 57. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-57-39
  43. Northouse P. G. Leadership: Theory and Practice (9th ed.). SAGE Publications, 2021. 495 p.
  44. Oreg S., Vakola M., Armenakis A. Change recipients’ reactions to organizational change: A 60-year review of quantitative studies. The Journal of Applied Behavioral Science, 2011. Vol. 47(4). P. 461–524.
  45. Пащенко О., Тарасюк О. Науково-методологічні засади управління стратегічними змінами в контексті формування моделі менеджменту в умовах євроінтеграції. Економіка та суспільство, 2022. Вип. 42. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-42-46.
  46. Плецан Х. В. Корпоративна культура фахівців сфери туризму: стан, проблеми та перспективи розвитку. Ефективна економіка, 2018. Вип. 5. http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/5_2018/76.pdf
  47. Приймак Н. С. Класифікація опору змінам та його оцінювання в рамках системи управління змінами підприємства. Ефективна економіка, 2019. Вип. 6. http://elibrary.donnuet.edu.ua/1573/
  48. Пріб К., Дунай В. Чинники формування опору змінам персоналу організації. Економіка та суспільство, 2021. Вип. 24. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-24-48
  49. Quick J. C., Henderson D. F. Occupational stress: Preventing suffering, enhancing well-being. International Journal of Environmental Research and Public Health, 2016. Vol. 13(5). P. 459. doi: 10.3390/ijerph13050459.
  50. Rahim M. A. Managing Conflict in Organizations. Routledge, 2023. 312 p.
  51. Руденок А.І., Данчук Ю.П., Ромасюкова А.В. Профілактика професійного вигорання як чинник збереження психічного здоров’я фахівців. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія, 2024. Том 35(74). № 5. C. 58–62.
  52. Schaufeli W. B., Taris, T. W. A meta-analysis of job burnout across occupations. Work & Stress, 2014. Vol. 28(2). P. 92–106.
  53. Семикіна М.Ф., Костишина А.І., Семикіна А.В. Формування мотивованості персоналу в умовах інноваційних трансформацій праці, цифровізації економіки, викликів та загроз. Центрольноукраїнський науковий вісник. Економічні науки, 2024. Вип. 12(45). С. 7–19.
  54. Tadesse Bogale A., Debela K. L. Organizational culture: a systematic review. Cogent Business & Management, 2024. Vol. 11(1). https://doi.org/10.1080/23311975.2024.2340129
  55. Тарасов С. Г., Суходольський Г В. Організаційна психологія. – Харків: Вид-во Гуманітарний Центр,2004. 256 с.
  56. Tawfig Khidir Ibnouf Adham. Conflict Resolution in Team: Analyzing the Cause of Conflicts and Best Skills for Conflict ResolutionScholars. Journal of Engineering and Technology, 2023. Vol. 11(8). P. 152–163.
  57. Terziev V., Georgiev G., Georgiev M. Methods for Resolving Conflicts and Managing Stress at the Workplace // Scientific journal “Economics and finance”, 2017. P. 317–324. https://ssrn.com/abstract=3138002
  58. Tjosvold D., Chen Y. Conflict and Trust: Partners in Developing Organizations // IACM 23rd Annual Conference Paper, 2010. Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=1615195
  59. Tourish D. The Crisis of Managerialism and the Critique of Leadership: Communication Lessons from the Financial Crisis. Organization Studies, 2020. Vol. 41(1). P. 131–150.
  60. Череп А., Маказан Є., Томарева-Патлахова В., Лепьохін, О., Канабекова, М. Модель реалізації механізму формування корпоративної культури підприємства. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 2023. Том 5(52). С. 504–516.
  61. Yukl G. Leadership in Organizations (8th ed.). Pearson, 2013. 511 p.
  62. Wang N., Wu G. A Systematic Approach to Effective Conflict Management for Program. Sage Open. 2020. Vol. 10(1). https://doi.org/10.1177/2158244019899055