В роботі розглянуто особливості довготривалої сейсмічності (1961-2010 рр.) території Закарпатського прогину й окремих сейсмоактивних зон (А, В і С). Встановлено зв’язок цих зон із основними елементами тектоніки прогину. Доведено, що границя між зонами А і В проходить по Оашському глибинному розлому.
Приведені результати магніто варіаційного моніторингу в Закарпатській сейсмоактивній зоні. Виявлено часові зміни параметрів векторів індукції та досліджено їх зв‘язок з сейсмічними процесами в земній корі. Зроблено висновок про зв‘язок варіацій вектора Візе з сейсмічними процесами в земній корі регіону, а також про перспективність використання методу для виявлення провісників місцевих землетрусів з магнітудою М>3 в геолого-геофізичних умовах Закарпатського прогину.
У роботі представлені методика спрямованого моніторингу акустичного фону в інфразвуковому діапазоні за допомогою площинної системи групування мікробарографів, а також методика спрямованого моніторингу радіотехнічним комплексом радіотрас сигналів НДХ діапазону. Приведені перші результати віддалених спостережень сейсмоактивного регіону Вранча із застосуванням розглянутих методик, виділені аномальні ефекти в спостережуваних полях перед землетрусами.
Моніторинг землетрусів у всьому світі показує, що часто перед сейсмічними подіями відбуваються “сейсмогенні” коливання магнітного поля в широкій смузі частот. Ми вважаємо, що найбільш достовірна інформація зосереджена в діапазоні ультранизьких частот (УНЧ) (0,001-3 Гц). При цьому магнітні УНЧ провісники землетрусів, як правило, дуже слабкі, і їх частотний діапазон перекривається набагато потужнішими сигналами іоносферного походження. Пропонується новий спосіб їх виділення з потужніших фонових магнітних варіацій іншої природи.
Наводяться короткі результати попередніх досліджень по з'ясуванню природи землетрусів і забезпеченню сейсмобезпеки в техногенно-небезпечних районах Криворізького залізорудного й Павлоградського вугільного басейнів. Показано можливості високочутливої сейсмічної станції UK15, установленої в м. Дніпропетровську (с. Мирний), при реєстрації віддалених і місцевих Криворізьких і Павлоградських землетрусів.
Наведено коротку історію проведення сейсмологічних спостережень в Карпатському регіоні, обґрунтовано необхідність вдосконалення сейсмічної апаратури та автоматизації обробки отриманих даних. Приведено перелік діючих сейсмічних станцій, їх обладнання та основні параметри, схему розташування. Дано перелік задач, які вирішуються за допомогою отриманих матеріалів сейсмологічних спостережень. Вказано основні напрямки модернізації апаратних засобів отримання сейсмічної інформації, зв’язку, програмного забезпечення.
Використовуючи методи факторного, кореляційного і регресійного аналізу фномальних компонент, досліджені тимчасові варіації характеристик геофізичних полів (потужність локальних землетрусів, ендогенні мікросейсми, геотемператури деформації земної кори, атмосферний тиск і температура), зареєструватись транскарпатська мережею режимних геофізичних станцій (РГС) в 1992-1997 роках . Для виділення аномальних компонент з лав характеристик геофізичних полів гармонічні коефіцієнти і тренд виключалися шляхом фільтрації в спектральній частині.
На прикладі Долинського та Орів-Улічнянского нафтогазових родовищ розглядаються сейсмогеодинамічні умови, що ускладнюють функціонування експлуатаційних свердловин. Інтенсивна технологія видобутку нафти на Долинському родовищі в 1974-1976 рр. спровокувала серію відчутних землетрусів з інтенсивністю 5-6 балів.
На основі уточнення з використанням нових методик координат та глибин вогнищ місцевих землетрусів проведено загальний просторовий аналіз сейсмічності Українських Карпат та їх конкретних структурно-тектонічних зон. Досліджено розподіл землетрусів за глибиною, зокрема по профілю Міжгір’я – Вишків – Шевченкове – Долина і простежено деякі особливості сейсмотектоніки в районі на північний схід від зони зчленування Оашського та Закарпатського глибинних розломів.
Подано результати проведеного аналізу записів зареєстрованої сейсмічної події, що відбулась 14.01.2011 р. у м. Кривий Ріг, та аргументи на користь визначення цієї події як землетрусу.