землетрус

Процеси розривоутворення в вогнищах відчутних землетрусів Передкарпаття і Закарпаття

Наведено результати відновлення параметрів розривів у вогнищах відчутних землетрусів: Микулинецького (2002 р.), Кольчинського (2006 р.) та Берегівського (2006 р.). У вогнищевих зонах досліджених землетрусів процеси розривоутворення розвивалися вздовж активних глибинних розломів діагональної орієнтації. Лінійні розміри L і час „життя” вогнищ T в межах похибок визначення величин відповідали таким для даного енергетичного рівня за середніми довготривалим залежностям L(Кр) та T(L).

Реконструкція поля тектонічних напружень до та після землетрусу в Японії 11 березня 2011 р.

11 березня  2011 р. біля східного узберіжжя о.Хонсю відбувся мега-землетрус з моментною магнітудою Mw = 8.9. Проведені дослідження дозволили отримати нові дані про особливості поля тектонічних напружень, що діяли перед землетрусом 11 березня 2011 р. та після нього у Японії. Реконструкція поля тектонічних напружень виконувалася на основі методів катакластичного аналізу сукупностей механізмів вогнищ землетрусів.

Сейсмічність Олеської площі: екологічні аспекти

Проаналізовано сейсмічність Олеської площі та прилеглих територій у межах Львівської області, зокрема, деякі особливості землетрусів у В. Мостах (1875 р.) і Комарно (2007 р.) а також вплив на дану територію землетрусів зони Вранча (зокрема, землетрусу 1838 р.). За зарубіжними даними про вплив методу гідророзриву пласта на сейсмічність зроблено висновки щодо можливих змін сейсмічного режиму цієї території і підвищення можливої загрози для водних ресурсів Львівщини при розробці покладів сланцевого газу.

Відображення локального, регіонального та глобального сейсмотектонічного процесу у деформаціях порід активних тектонічних структур і прогноз землетрусів

Розглянуто різномасштабні пре-, ко- і постсейсмічні деформаційні процеси від місцевих, регіональних і сильних світових землетрусів у літосфері Землі за даними деформаційних вимірювань на короткому кварцовому деформографі РГС “Берегове” в Українському Закарпатті. Простежено деякі особливості поширення таких деформацій у літосфері Євразії.

Геофізична модель вогнища потужного Олюторського землетрусу в Камчатсько-Корякській складчатій області

Наведено результати магнітотелуричних досліджень в вогнищевій зоні Олюторського землетрусу (20.04.2006 г.; Мw=7,6).

Порівняльні характеристики параметрів вектора Візе та його варіацій на режимній геофізичній станції „Нижнє селище” та магнітній обсерваторії „Гурбаново”

Виконано порівняльний аналіз рядів магнітоваріаційних параметрів для режимної геофізичної станції „Н.Селище” (Закарпатський прогин) та  магнітної обсерваторії „Гурбаново” (Західні Карпати). Часові зміни параметрів векторів Візе на обох пунктах спостереження мають подібну морфологію. На МО „Гурбаново” виділяється локальна аномалія, природа якої, ймовірно, пов‘язана з сейсмотектонічними процесами у літосфері регіону.

Геофізичні спостереження в Закарпатті та їх результати

Проведено комплексні геофізичні спостереження в зоні Оашського розлому, розглянуто вплив метеорологічних параметрів на сейсмодинамічний стан, відмічено зв'язок геодинамічних параметрів із варіаціями параметрів геофізичних полів, досліджено параметри динамічного характеру в деформаційних процесах в регіоні, які можна використати як характеристики геофізичних процесів земної поверхні в зоні можливих місцевих землетрусів.

Сучасні дослідження геофізичних параметрів літосфери Східноєвропейської платформи

Аналіз аномалій високої електропровідності тектонічно стабільних регіонів показав, що на древніх платформах, які раніше відносили до асейсмічнимих, рідко, але відбуваються катастрофічні землетруси з високою інтенсивністю. Висунуто припущення, що місця концентрації епіцентрів землетрусів часто вишиковуються уздовж зон осьових частин регіональних аномалій електропровідності і в цих випадках вони можуть мати спільну природу походження.

Геофізична інтерпретація структури і геодинамічної еволюції південно-східних Карпат та прилеглого прогину в контексті розкриття Чорноморського басейну

В роботі обговорюються геофізичні докази, що одночасно пояснюють незвичну сейсмічну активність кратону у зоні, прилеглій до південно-східних Карпат, та землетрусів середньої глибини у верхній мантії у зоні Вранча в рамках геодинамічного середовища, генерованого розкриттям західної частини чорноморського басейну і подальшого переміщення літосфери у північно-західному напрямку за рахунок рифтингу.

Про спадкоємність довгострокових закономірностей для вогнищевих параметрів землетрусів в епоху цифрової реєстрації

Проведено порівняльний аналіз вогнищевих параметрів землетрусів Криму, визначених за паралельними записами одних і тих же подій аналоговими і цифровими сейсмостанціями. Показано, що сейсмічні моменти М0 і моментнi магнітуди Mw відповідають одні одним, а радіуси кругової дислокації r0 за цифровими станціями виходять дещо більшими, порівняно з аналоговими, за рахунок більш широкосмугової амплітудно-частотної характеристики цифрових приладів. За незалежними визначен­нями М0 і r0 з використанням записів цифрових сейсмостанцій за період 2001–2011 рр.