землетрус

Протягом декількох років в Інституті геофізики Національної Академії наук України розроблялася цифрова сейсмічна апаратура. Було виготовлено кілька цифрових сейсмографів, які пройшли випробування на регіональних сейсмічних станціях Карпатської мережі. Створена апаратура виявилася надійною і має досить високі експлуатаційні характеристики, завдяки використанню сучасної елементної бази та заміні ряду аналогових ланцюгів (фільтрування, інтегрування і т.д.) на їх програмні аналоги. Для виділення корисного сигналу застосовується гнучкий алгоритм.

На основі аналізу результатів багаторічних деформографічних спостережень в Берегівській горстовїй зоні зроблено висновок, що вісь стиснення земної кори орієнтована по перпендикуляру до протяжності Східних Карпат, що добре узгоджується з сучасними гіпотезами про неотектонічний розвиток Панонского басейну.

У роботі коротко описано історію розвитку, апаратурно-методичне забезпечення та результати деформографічних спостережень в районі Берегівського горбогір’я в Закарпатті, зокрема, на горі Мужіївській (Великій Берегівській). Наведено методику виділення та результати аналізу деформаційної аномалії – провісника відчутного Виноградівського землетрусу 1989 р. Простежено зміни геомеха­нічного режиму масивів порід гори Мужіївської до, під час і після цього землетрусу. Подано розроблену методику оцінки деформацій у джерелі землетрусу та результати таких оцінок для вказаного землетрусу.

У роботі розглянута можливість створення системи моніторингу сейсмічної обстановки на території України та сусідніх держав з використанням комплексу геофізичних спостережень Головного центру спеціального контролю НКАУ. Вводиться поняття системного провісника землетрусу, яке уможливить ув’язати послідовність збурень контрольованих фізичних полів у єдиний геофізичний процес, ідентифікувати подібну в часі поведінку аномалій різної природи як підготовку землетрусу в ближній зоні та оцінити його прогнозні параметри – місце, час, магнітуду.

Запропоновано використовувати критерій схожості хвильових форм на одній і тій самій станції для ототожнення вибухів, що відбуваються у гірничовидобувних кар’єрах карпатського регіону України. Наведено приклад ототожнення вибухів з епіцентрального району Довге-Іршава, що відбувалися там впродовж 2005–2007 років. Зроблено висновок про ефективність критерію і доцільність його викорис­тання з метою очищення каталогів місцевих землетрусів від вибухів.

Землетруси на південному заході Корякського нагір’я пов’язані з глибово-клавішною тектонікою літосфери морської транзиталі північно-східної окраїни Євразії і блоково-клавішною структурою її шарів. “Хмарка” поштовхів трьох сильних землетрусів: Корякського (13.10.1988 р.), Хаілінського (8.03.1991 р.) і Олюторського (20.04.2006 р.) розташована над перегином підошви літосфери з перепадом глибин 15–20 км. Ймовірна підготовка до розвитку сейсмічних подій у північно-східному напрямку.

На основі даних про світові землетруси, зареєстровані протягом чотирьох років експлуатації, проведено оцінку чутливості сейсмічних станцій Архангельської сейсмічної мережі. Виявлено просторовий розподіл чутливості при реєстрації землетрусів у різних діапазонах епіцентральних відстаней і азимутів, уточнено дані про технічні параметри реєстрації сейсмічних станцій.
 

У статті обговорюється необхідність початку процесу перегляду даних про історичну сейсмічність Венесуели з використанням вже існуючих сейсмічних каталогів і різних підходів з метою точнішого визначення сейсмічного ризику, ніж те, що задається ізосейстами, які належать найсильнішим землетрусам.
 

Для вивчення 11-тирічної динаміки Сонця, як зовнішнього процесу, що виявляє вплив на динаміку тектонічних плит планети Земля було проведено досить багато досліджень, заснованих саме на такій великій часовій тривалості цього періоду. Але, як відомо, періодичність реалізації руйнувань тектоніч­них плит може мати й інші часові параметри, які можуть коротші або довші, ніж 11 або 22 років. У даній роботі представлений кореляційний аналіз допустимо мінімального короткоперіодного тимчасового інтервалу процесів реалізації землетрусів і динаміки сонячної плазми.

Показано результати обробки даних геомагнітних обсерваторій „Одеса” (Україна) та „Ізнік” (Туреччина) за 2011 рік. Побудовано та проаналізовано вектори індукції для широкого інтервалу періодів. За допомогою синхронної обробки проведено порівняння горизонтального магнітного поля на українській та турецькій обсерваторіях. Здійснено спробу пошуку провісників землетрусів, які відбулись на території Туреччини з використанням даних української та турецької станції.