У статті досліджено можливість проведення деяких видів експертиз у справах про ДТП до відкриття кримінального провадження, розглянуті дискусійні питання з цього приводу, що стосуються порушення особистих інтересів учасників на стадії відкриття кримінального провадження та невиправданого затягування прийняття рішення про відкриття кримінального провадження або про відмову в ньому.
У Кримінальному процесуальному кодексі України виділяють слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії. Саме до негласних розшуковий дії належить – втручання у приватне спілкування. Спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу. Стаття присвячена проблемі визначення поняття, змісту та межі втручання у приватне життя у кримінально процесуальному праві. Значна увага приділяється правовій регламентації видів втручання у приватне життя та їх особливості.
У статті проаналізовано систему та ознаки слідчих (розшукових дій), а також загальні вимоги до їх проведення. Зокрема, з’ясовано, що слідчі (розшукові) дії є основним засобом доказування, а саме, інструментом пізнавальної діяльності з розслідування кримінальних правопорушень. Також встановлено, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) суттєво модернізував порядок здійснення кримінального провадження, запровадивши ще низку нових інститутів.
У статті розглядаються проблемні питання, що стосуються застосування до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого одного із видів запобіжних заходів, а саме – застави, в сучасному українському кримінальному процесі.
Боротьба зі злочинністю неповнолітніх є одним із важливих напрямків діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду. У цьому контексті Кримінальний процесуальний кодекс зобов'язує органи, які здійснюють кримінальне провадження щодо неповнолітніх, якомога детальніше з'ясовувати обставини, що стосуються характеристики таких неповнолітніх, а також виявляти причини та умови, що сприяли вчиненню ними кримінального(их) правопорушення(ь).
У статті poзглянyтo cиcтeмy заходів забезпечення кримінального провадження зa чинним Kpимiнaльним пpoцecyaльним кoдeкcoм Укpaïни. Здiйcнeнo критичний aнaлiз наукових позицій щодо пoняття зaxoдiв зaбeзпeчeння кpимiнaльнoгo пpoвaджeння, а також їх ознак.
Кримінальний процесуальний кодекс України є абсолютно новим, сучасним, демократичним інструментом, спрямованим на реалізацію судово-правової реформи, яка проводиться в Україні. Чинний КПК закріпив низку інститутів, що суттєво змінили кримінальне процесуальне законодавство України.
Стаття присвячена проблемі організації судово-експертної діяльності в процесі здійснення кримінального переслідування та, загалом, - проблемі вдосконалення всієї процедури отримання доказової інформації в процесі здійснення кримінального провадження в країнах Європи.
Стаття присвячена проблемі криміналістичного та процесуального аналізу
сутності й цілей використання судових експертиз під час досудового розслідування
кримінальних проваджень. У кримінальній процесуальній діяльності спеціальні знання
використовуються у двох формах: у формі залучення спеціалістів під час проведення
окремих слідчих (розшукових) дій; у формі залучення експерта в кримінальне
провадження для проведення експертизи. Саме друга із зазначених вище форм
залучення спеціальних знань є особливо важливою для кримінального провадження в
Розглядаються питання учасників кримінального провадження, уповноважених підтримувати обвинувачення в суді. КПК України до сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення віднесено слідчого, дізнавача, керівника органу досудового розслідування, керівника органу дізнання, прокурора, а також потерпілого, його представника та законного представника у випадках, установлених КПК України.
У цивілізованих демократичних державах невід'ємним фактором правової системи й основним недержавним інститутом захисту особистості, її прав і свобод є адвокатура.
У сучасних умовах, коли нагальним стає питання ефективного реформування правової системи держави, наближення її до європейських стандартів − стандартів країн із більш досконалою правосвідомістю та правовою культурою, постають проблемні питання становлення та розвитку правової допомоги як гарантiї правопорядку та законності в громадянському суспільстві в Україні.