кримінальне провадження

Розглядаються питання учасників кримінального провадження, уповноважених підтримувати обвинувачення в суді. КПК України до сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення віднесено слідчого, дізнавача, керівника органу досудового розслідування, керівника органу дізнання, прокурора, а також потерпілого, його представника та законного представника у випадках, установлених КПК України.

У цивілізованих демократичних державах невід'ємним фактором правової системи й основним недержавним інститутом захисту особистості, її прав і свобод є адвокатура.
У сучасних умовах, коли нагальним стає питання ефективного реформування правової системи держави, наближення її до європейських стандартів − стандартів країн із більш досконалою правосвідомістю та правовою культурою, постають проблемні питання становлення та розвитку правової допомоги як гарантiї правопорядку та законності в громадянському суспільстві в Україні.

Стаття присвячена питанню, що становить інтерес науковців та практиків в контексті застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки - характеристиці особи поручителя, як такої, що заслуговує на довіру. Дослідження положень чинного законодавства та результатів наукових праць вчених обґрунтовано дозволило сформувати відповідні висновки.

В статті проаналізовано окремі положення чинного законодавства та судової практики з метою з`ясування змістовного наповнення визначення, що міститься у частині 3 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України «стан досудового розслідування». 

Проаналізовано позиції науковців щодо визначення змісту кримінально- процесуальних функцій. Досліджено питання стосовно змісту, моменту виникнення та етапів реалізації кримінально-процесуальної функції обвинувачення. Акцентовано, що функція обвинувачення є рушійною силу кримінального процесу і сприяє виникненню інших кримінально-процесуальних функцій захисту і судового розгляду.

Розглянуто проблему реалізації засади верховенства права в системі засад
кримінального провадження. На основі аналізу кримінального процесуального
законодавства України та наукових джерел досліджено питання універсальності
верховенства права в системі засад кримінального провадження через поширення дії
зазначеної засади на інститути кримінального провадження. Зроблено висновок про те, що
в засаді верховенства права проявляється вимога процесуальної неупередженості, яка
формально зв’язана раціональними й розумними обмеженнями, встановленими законом.

Присвячено проблемі мутності процесуального примусу в процесі застосування запобіжних заходів, пов’язаних із частковим обмеженням свободи особи під час здійснення кримінального переслідування.

Розглянуто особливості захисту прав потерпілого під час досудового розслі-дування. Потерпілий є учасником кримінального провадження і займає у ньомуцентральне місце. Україна проголошена демократичною, правовою державою і своюдіяльність спрямовує на основі конституційних принципів, зокрема, людину визнанонайвищою соціальною цінністю, а кримінально-процесуальна діяльність повинна самезабезпечувати та захищати цей основний зміст і спрямованість діяльності держави на“захист прав людини”.

Розглянуто визначення сутності проблеми процесуaльного керiвництва досудовим
розслідуванням як iнституту прокурорської діяльності, а також встановлення співвід-
ношення обвинувачення у кримінальному провадженні та процесуального керівництва
на стадії досудового розслідування кримінальних проваджень. На основі дослідження
наукових позицій окремих вчених та аналізу чинного законодавства України зроблено
висновок, що процесуaльне керiвництво прокурором досудовим розслiдувaнням – це

На основі аналізу нормативно-правових актів розглянуто проблемні питання призначення судової експертизи у кримінальному провадженні. Визначено необхідність внесення відповідних змін до Закону України “Про судову експертизу” з метою узгодження його норм із нормами КПК щодо процедури призначення судових експертиз у кримінальному провадженні.