24 лютого 2022 р. відбулось вторгнення російських військ на територію України, що заставило державні органи прийняти воєнне положення в країні. Внаслідок чого постає цілий ряд питань як діяти в воєнний стан різноманітним сферам і об’єктам. Важливим моментом у даному контексті являється освітня сфера, а саме особливості її правового регулювання оплати праці працівників закладів освіти в мовах воєнного стану.
У статті обґрунтовано роль релігійних організацій у забезпеченні права на без- печне для життя і здоров’я довкілля, здійснено аналіз їхньої діяльності та визначено способи правового регулювання їх участі в екологічній політиці держави. Завданням релігійних організацій у галузі збереження довкілля, насамперед є мотивація свої адептів відповідально ставитися до навколишнього середовища, виховувати у них еко- логічну свідомість, яка є складовою високої моральності.
Проведено аналіз існуючої системи контролю у сфері благоустрою населених пунктів. Проаналізовано останні дослідження, що стосуються системи контролю в цій сфері. Розглянуто загальні вимоги до здійснення контролю в рамках державного регулювання, проаналізовано стан застосування державного, самоврядного та громадського контролю в цій сфері. Запропоновано пропозиції щодо удосконалення системи контролю у сфері благоустрою населених пунктів.
Розглянуто актуальні питання з трансформації правового забезпечення управління людськими ресурсами державної служби. Проаналізовано основні нормативно-правові акти, які регулюють правовідносини в сфері державного управління людськими ресурсами. Виявлено недоліки й запропоновано шляхи вдосконалення нормативно-правового забезпечення управління людськими ресурсами в системі державної служби України.
Розглянуто кадрові ризики як невід’ємну складову системи управління персоналом в органах місцевого самоврядування в Україні. Проаналізовано використання поняття “кадрові ризики” в чинних нормативно-правових актах, які регулюють питання функціонування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Окреслено основні підходи до визначення поняття “кадрові ризики в системі управління персоналом в органах місцевого самоврядування в Україні”.
Анотація. У статті на основі комплексного системного підходу здійснено аналіз, у контексті чинного законодавства, основних науково-теоретичних підходів до основних засад правового регулювання забезпечення екологічної безпеки при надзвичайних ситуаціях.
Метою дослідження є розкрити особливості юридичної техніки підзаконної правотворчості. Використані, перш за все, принципи і прийоми формально-логічної методології. Широке застосування отримали елементи структурно-функціонального підходу. Так, виявлення міжгалузевих зв’язків у підзаконній правотворчості побудоване на функціональній природі права в цілому і регулятивних засобах підзаконних нормативно-правових актів зокрема.
У статті досліджується правова політика у сфері інновацій та інтелектуальної власності. Обґрунтовано необхідність інноваційного розвитку України як одного з головних чинників соціально-економічного розвитку. Проаналізовано підходи до визначення сутності категорії «інноваційна діяльність» та визначено проблеми правового регулювання інноваційної діяльності у контексті з інтелектуальною діяльністю при забезпеченні інноваційного розвитку держави та її регіонів. Уточнено сутність правової політики щодо активізації та розвитку інноваційної складової національної економіки.
Відзначено, що сьогодні для сфери соціального забезпечення суддів в Україні є характерними наступні напрямки: 1) адаптація європейських стандартів та досвіду зарубіжних держав у нормах законодавства про судоустрій і статус суддів України; 2) збільшення заробітної плати суддів за рахунок урізання соціальних гарантій; 3) зменшення змісту та обсягу соціального забезпечення суддівського корпусу; 4) переходу держави від переважання натурального соціального забезпечення (за рахунок у першу чергу пільг та гарантій) до грошового забезпечення.
Досліджено вплив правового регулювання на державну єдність та територіальну
цілісності України. Визначено, що суверенітет України поширюється на всю територію,
територіальний устрій ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території в
межах існуючих кордонів. Державна єдність і цілісність державної території означає, що
складові частини держави перебувають в нерозривному взаємному зв’язку, харак-
теризуються внутрішньою єдністю. Територіальна єдність та цілісність забезпечують