Одним із пріоритетних напрямків реконструкції історичних житлових будинків є вирішення проблем щодо їхньої енергоефективності. У даній статті проаналізовані принципи утеплення фасадів будинків, які не можуть бути утеплені ззовні через історичну та культурну цінність.
Ця наукова стаття присвячена актуальним питанням відновлення та модернізації України в післявоєнний період, дослідженню стратегій відбудови і реконструкції економічних та соціальних структур в областях України, що зазнали руйнівного впливу внаслідок війни з росією. Дослідження базується на аналізі досвіду інших країн, що зазнали подібних випробувань, а також на вивченні успішних практик та можливих невдач у реалізації відновлювальних заходів.
Втрачені будівлі монастиря у с. Спас на Самбірщині, і передовсім Преображенський храм, що був його осердям, викликáли зацікавлення дослідників різних поколінь, в результаті чого виникло багато гіпотез щодо його походження та архітектурних особливостей. Оскільки археологічні рештки фундаментів досі не знайдені, дослідники робили свої висновки на кількох архівних джерелах та гіпотетичних іконографічних інтерполяціях.
Для реконструкції зображень розподілу провідності за даними томографічного експерименту біполярної імпедансної томографії (БІТ) синтезовано структуру штучної нейронної мережі (ШНМ) прямого поширення сигналу, вхідним вектором якої є дані томографічного експерименту, а вектором виходу – зображення розподілу провідності. Шляхом комп’ютерного імітаційного моделювання досліджено метод реконструкції із застосуванням нейронної мережі.
Розглянуто архітектурні особливості малоповерхової типової житлової забудови в період 1939-1955 років в Україні. Відзначено, що саме в цей час активно розвивалось масове будівництво житла для населення в Україні під час індустріалізації та післявоєнного відновлення. Така типова забудова була характерною для багатьох міст і містечок у цих роках і відображала дух та потреби того часу.
Після другої світової креативне мислення архітекторів Японії вилилось в метаболізм - новий архітектурний напрям з ідеологією, що відповідає культурі та побуту держави. Метаболізм поєднав ідеї про архітектурні мегаструктури з ідеями органічного росту. У 1960 р. у Токіо архітектори-метаболісти, представили свій маніфест під назвою "Пропозиція нового урбанізму". Метаболісти вважали, що архітектура повинна підкорятись законам природи і дотримуватись циклу життя і концепції смерті. Їхні проекти базувалися на розділенні будівельних компонентів з різним терміном служби.
Ревіталізація промислових територій є важливою складовою ефективного розвитку міст. Така практика уже поширена в багатьох країнах світу. В Україні є не багато реалізованих об’єктів, але щороку їх стає більше. В статті розглядається практичний досвід ревіталізації з інших країн та виокремлено застосовані підходи. Спільні та відмінні для різних проектів. Проведено дослідження промислової території на вулиці Замковій, у Львові. Авторами виділено складні питання у розвитку території та сформовано власні принципи для ефективного розвитку ділянки.
Війни змінюють тяглість розвитку міст, а руйнування матеріальної структури та потреби мешканців провокують переоцінку дотихчасових підходів до реконструкції міст. Досвід відбудови міст після другої світової війни поділяється на кілька етапів, які різняться межею компромісу між консервативною та модерністичною традиціями. Історія відбудови Гданська показує, як початкові плани зазнали далекосяжних змін, викликаних прагматичними чи політичними міркуваннями.
Розглянуто механізм державно-приватного партнерства як один із найбільш дієвих для відбудови держави у повоєнний період. Показано важливість розвитку інституціонального забезпечення цього механізму за прикладом тих європейських країн, які в останні десятиліття відбудовувалися після військових конфліктів. Обґрунтовано доцільність залучення приватних інвестицій до відновлення України у повоєнний період та вдосконалення законодавства для більшої прозорості дій у межах державно-приватного партнерства.
Розглянуто перший етап розробки проєкту реконструкції історичного житлового будинку, а саме вивченню вихідних даних (інвентарних планів та технічного стану будинку), а також нормативних вимог до реконструкції таких будинків.
Обстеження технічного стану житлового будинку виконується з метою встановлення ступеня фізичного зносу, визначення можливості сприйняття несучими конструкціями додаткових навантажень і, у разі потреби, розроблення заходів щодо підсилення цих конструкцій, зміцнення ґрунтів основ і підсилення фундаментів, а також для подальшого моніторингу.