реконструкція

Розглянуто механізм державно-приватного партнерства як один із найбільш дієвих для відбудови держави у повоєнний період. Показано важливість розвитку інституціонального забезпечення цього механізму за прикладом тих європейських країн, які в останні десятиліття відбудовувалися після військових конфліктів. Обґрунтовано доцільність залучення приватних інвестицій до відновлення України у повоєнний період та вдосконалення законодавства для більшої прозорості дій у межах державно-приватного партнерства.

Розглянуто перший етап розробки проєкту реконструкції історичного житлового будинку, а саме вивченню вихідних даних (інвентарних планів та технічного стану будинку), а також нормативних вимог до реконструкції таких будинків.
Обстеження технічного стану житлового будинку виконується з метою встановлення ступеня фізичного зносу, визначення можливості сприйняття несучими конструкціями додаткових навантажень і, у разі потреби, розроблення заходів щодо підсилення цих конструкцій, зміцнення ґрунтів основ і підсилення фундаментів, а також для подальшого моніторингу.

Стаття присвячена актуальним проблемам щодо реконструкції житла в Україні, а також шляхам її вирішення. Висвітлюється вітчизняний та зарубіжний досвід перепланування існуючих квартир,  реконструкції  історичної забудови з надбудовою мансард, додаткових поверхів або без них.

У представленій статті висвітлено напрямки у проєктуванні житлових будинків Львова та етапи розвитку їх забудови протягом ХІХ–ХХ ст. Описано особливості й закономірності планувальних та об’ємно-просторових структур типових будинків, що формували міський простір до початку ХХ ст. Встановлено вплив існуючого історично-культурного осередку на сучасну архітектурно-будівельну практику.

Висвітлено методологічні аспекти роботи архітектора в історичному середовищі, розкрито сучасні тенденції та процеси трансформації архітектурно-містобудівної структури історичних міст. Розглянуто та проаналізовано три основні підходи до їх відтворення та трансформації, що їх використовувано на теритирії Східної Європи в другій половині ХХ століття. Розкрито поняття центральної частини історичного міста як структурної одиниці міста та описано методику локалізації його межі.

У статті розглядаються питання пристосування горищних приміщень головного корпусу Національного Університету «Львівська політехніка» під навчальні та офісні приміщення з метою збільшення аудиторного фонду Інституту архітектури, та більш ефективного провадження навчального процесу.

У статті описано дослідження винниківських млинів. За бібліографічними і архівними джерелами встановлено їх приблизну кількість. За допомогою картографічних джерел і їх зіставлення вдалось знайти місця розташування 7 млинів. З них чотири втрачені повністю. Один під назвою “табачний млин” збережений частково. Один на приватному подвір’ї як господарська споруда. І останній, по вул. Франка, 114, – майже збережена будівля. На ньому проведено натурні обміри і фотофіксації. Зроблено аналіз етапів реконструкцій млина.

Проаналізовано сучасний стан вітчизняної енергетики, зокрема теплоелектроцентралей (ТЕЦ). Розглянуто ключові проблеми підприємств теплоенергетичної галузі України: технічне забезпечення галузі, якість надання послуг, тарифна система, фінансовий стан, інвестиційний клімат тощо. Обґрунтовано можливі варіанти покращення стану ТЕЦ методом модернізації та реінжинірингу бізнес-процесів для забезпечення їхнього розвитку в сучасних умовах господарювання.