реконструкція

Забудова 1960–80-х років становить значну частину житлового фонду як України, так і інших європейських країн. Однак більшість будинків цього часу не відповідають вимогам енергоефективності, сучасним містобудівним та санітарно-гігієнічним нормам. Крім того, їх зовнішній вигляд та архітектурно-планувальна структура не відповідають сучасним потребам мешканців. У контексті європейської політики декарбонізації та досягнення кліматичної нейтральності, модернізація житлового фонду визначається не лише як технічна необхідність, але й як стратегічний напрямок міського розвитку.

Відновлення портової інфраструктури України є критично важливим завданням у контексті подолання наслідків військової агресії Росії та забезпечення стабільного функціонування логістичних процесів. У статті досліджуються основні виклики та можливі шляхи реконструкції морських портів України. Проаналізовано стан портової інфраструктури до 2014 року, а також сучасний стан українських портів.

В публікації оприлюднені результати критичного аналізу стану дослідження, збереження, реставрації та реконструкції історичних будівель міста Черкаси на даний час.

Одним із пріоритетних напрямків реконструкції історичних житлових будинків є вирішення проблем щодо їхньої енергоефективності. У даній статті проаналізовані принципи утеплення фасадів будинків, які не можуть бути утеплені ззовні через історичну та культурну цінність.

Ця наукова стаття присвячена актуальним питанням відновлення та модернізації України в післявоєнний період, дослідженню стратегій відбудови і реконструкції економічних та соціальних структур в областях України, що зазнали руйнівного впливу внаслідок війни з росією. Дослідження базується на аналізі досвіду інших країн, що зазнали подібних випробувань, а також на вивченні успішних практик та можливих невдач у реалізації відновлювальних заходів.

Втрачені будівлі монастиря у с. Спас на Самбірщині, і передовсім Преображенський храм, що був його осердям, викликáли зацікавлення дослідників різних поколінь, в результаті чого виникло багато гіпотез щодо його походження та архітектурних особливостей. Оскільки археологічні рештки фундаментів досі не знайдені, дослідники робили свої висновки на кількох архівних джерелах та гіпотетичних іконографічних інтерполяціях.

Для реконструкції зображень розподілу провідності за даними томографічного експерименту біполярної імпедансної томографії (БІТ) синтезовано структуру штучної нейронної мережі (ШНМ) прямого поширення сигналу, вхідним вектором якої є дані томографічного експерименту, а вектором виходу – зображення розподілу провідності. Шляхом комп’ютерного імітаційного моделювання досліджено метод реконструкції із застосуванням нейронної мережі.

Розглянуто архітектурні особливості малоповерхової типової житлової забудови в період 1939-1955 років в Україні. Відзначено, що саме в цей час активно розвивалось масове будівництво житла для населення в Україні під час індустріалізації та післявоєнного відновлення. Така типова забудова була характерною для багатьох міст і містечок у цих роках і відображала дух та потреби того часу.

Після другої світової креативне мислення архітекторів Японії вилилось в метаболізм - новий архітектурний напрям з ідеологією, що відповідає культурі та побуту держави. Метаболізм поєднав ідеї про архітектурні мегаструктури з ідеями органічного росту. У 1960 р. у Токіо архітектори-метаболісти, представили свій маніфест під назвою "Пропозиція нового урбанізму". Метаболісти вважали, що архітектура повинна підкорятись законам природи і дотримуватись циклу життя і концепції смерті. Їхні проекти базувалися на розділенні будівельних компонентів з різним терміном служби.

Ревіталізація промислових територій є важливою складовою ефективного розвитку міст. Така практика уже поширена в багатьох країнах світу. В Україні є не багато реалізованих об’єктів, але щороку їх стає більше. В статті розглядається практичний досвід ревіталізації з інших країн та виокремлено застосовані підходи. Спільні та відмінні для різних проектів.  Проведено дослідження промислової території на вулиці Замковій, у Львові. Авторами виділено складні питання у розвитку території та сформовано власні принципи для ефективного розвитку ділянки.