У складі видання “Атлас українських історичних міст, том 1: Львів” 2014 р. було опубліковано схему-реконструкцію локалізації оборонних укріплень Львова, опрацьовану авторами даної статті. Формат видання не передбачав можливості повного обґрунтування проведеної роботи, тому мета даної статті розкрити методику проведення дослідження і обґрунтувати прийняті рішення.
Ця стаття присвячена аналізу творчості скульптора Томаса Гуттера. У ній досліджується життя та творчий шлях митця, особливості його стилю та використання матеріалів у скульптурі. Розглядаються ключові роботи Гуттера, їх тематика та символіка, зокрема виразність у просторі. Результати дослідження корисні для шанувальників мистецтва, студентів та дослідників.
Львів є одним з міст в Україні, яке мало дуже розвинуту систему середньовічних укріплень. Ця система укріплень була збудована у XIII-XIV століттях, багато разів модернізувалася і служила до 18 століття. Проте сьогодні у Львові збереглися у формі архітектурних об’єктів лише малі залишки середньовічних укріплень середмістя – кілька фрагментів оборонної стіни та лише одна оборонна вежа, яка у 16 століття була перебудована у башту. Ці збережені об’єкти відносяться до т. зв.
Впродовж 2022-2023 років на площі Міцкевича, 9 у Львові з’явилася нова будівлі готелю. Її збудовано на місці пам’ятки архітектури з 1839 р. – будинку Гудеца. Автором проекту будинку Гудеца був віденський архітектор Вільгельм Шмідт. Пам’ятку було розібрано не зважаючи на протести громадськості Львова та не зважаючи на рішення науково-методичної ради міністерства будівництва України про необхідність її реставрації. У зв’язку із зведенням готелю з’явилися плани міської влади з будівництва тут підземного паркінгу на 40 автомобілів.
Скульптурний декор ренесансних кам’яниць привертає увагу дослідників не лише з точки зору його естетичних якостей, але і символічного змісту. Кам’яниця Шольц-Вольфовичів, яка знаходиться на пл. Ринок, 23 у Львові, вирізняється серед ренесансної забудови міста специфічним оздобленням. На підставі нових досліджень (іконографічні та іконологічні методи, методи компаративного аналізу) у сформовано цілісну картину етапів формування скульптурного декору кам’яниці, показано, як політичний та культурний контекст епохи впливав на його розвиток.
Проаналізовано творчість двох архітекторів – Юліана Духовича та Зигмунта Маєрського, які розпочали свою творчу та педагогічну діяльність у міжвоєнний період у Львові, проте продовжили її вже після Другої світової війни у Польщі. Представлено їх творчість у міжвоєнний період у Львові, а також педагогічну діяльність у стінах Сілезької політехніки після Другої світової війни та проаналізовано практичні роботи. Показано, як їх довоєнний досвід та принципи модерністичної архітектури, характерні для львівської архітектурної школи, були використані та трансформовані у їхніх повоєнних
У статті робиться спроба окреслити явище просторової сегрегації у Львові, виділити історичні аспекти цього явища та їх вплив на сучасний стан. Наводиться власна класифікація соціальних груп, які склалися на цей момент у місті, а також окреслюється ступінь їх взаємної ізольованості.
Давні міські укріплення є одним із специфічних видів оборонної архітектури. Разом із будівлями замків, кварталів міськоїжитлової забудови, монастирських комплексів та польових оборонних споруд вони формували особливий вид архітектурно-містобудівних об’єктів. Під час їх будівництва часто поєднувалося вміння як архітектора, будівельника, так і військового інженера. Не так багато об’єктів міської оборонної архітектури дійшло до нашого часу.
In the central area of the city of Lviv there were 15 passages, and only three of
them maintained their initial function, while the rest ceased to exist despite preservation of
65-70% of space planning structure of quarters. Given due disclosure of this issue, alongside
with the prospects for developing these premises, conditions of formation and establishment
of the passages, and their spatial interaction, a significant part of urban space may be
reintegrated into the city’s cultural public sector by means of revalorization, since, as a rule,
Алебастрова хрестильниця з Успенської церкви у Львові, передана на
реставрацію в 2019 р. Впродовж тривалого часу виконувала функцію клумби, була
побілена вапняним розчином декілька разів. У статті представлено результати
петрографічних і термічних аналізів алебастру з чаші хрестильниці. Виконано
експериментальні дослідження з впливу на алебастр різного роду засобів для
розчистки та ефективність цих засобів у процесі видалення забруднень.
Охарактеризовано стан збереженості об’єкту і на основі проведених досліджень