держава

Розглянуто особливості прийняття управлінських рішень в органах місцевого самоврядування України. Визначено теоретичні засади прийняття управлінських рішень та їх моделі відповідно до напрямів їх реалізації. Представлено модель раціонального прийняття управлінських рішень в органах місцевого самоврядування та роз’яснено основні етапи реалізації цих рішень. Визначено основні проблеми, які існують у сфері прийняття управлінських рішень в органах місцевого самоврядування, та обґрунтовано кроки, які необхідно здійснити з метою їх вирішення.

Розглянуто особливості інституційного забезпечення процесів міжкультурної комунікації України в контексті реалізації її євроінтеграційного вектора. Виокремлено позитивні та негативні наслідки міжкультурної комунікації в контексті налагодження взаємовигідних відносин між державами. Акцентовано на тому, що культура окремої країни може значним чином вплинути на учасників міжкультурної комунікації. Обґрунтовано основні позиції щодо інституційного забезпечення інтеграційних процесів в Україні та його значення, виходячи із об’єктивності міжкультурної комунікації в євроінтеграційних процесах.

Розглянуто кримінально-правовий аспект несанкціонованого поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану. Акцентовано, що з давніх часів людство потребує захисту  від небезпечних посягань.

У статті досліджено  та здійснено теоретичне узагальнення  наукової вагомості різноманітних історико-правових поглядів на поняття та ознаки адміністративно-правової координаційної ролі як функції держави на підставі аналізу здобутків у правовій доктрині адміністративного права, розкрито зміст проблем історико-правового та адміністративно-правового забезпечення координації суб’єктів протидії корупції.

У статті на основі наявних наукових підходів здійснити філософсько-правову кореляцію дефініцій «агресія» та «насильство. Відзначено, що агресія органічно пов’язана з насильством і є його природною основою, як для людського суспільства – соціальної матерії базисом є природне середовище, зокрема, жива матерія, в якій агресія є обов’язковим атрибутом. Проте агресія як явище не є тотожною насильству, як не тотожні жива матерія і соціальна матерія.

У статті здійснено теоретико-правове дослідження релігійних організацій як учасників дискурсу концепції прав людини, з’ясування особливостей сприйняття ними прав людини в історичному контексті. Доведено, що внесок західних і східних релігійних організацій у розвиток концепції прав людини не є гомологічним. Теорія прав людини є надбанням західної цивілізації, і природно, що західні релігійні організації (як католицькі, так і протестантські) розвивають свої вчення про права людини в цій культурній парадигмі.

Визначено вплив ціннісних орієнтирів права на формування поведінки людини крізь призму основних концепцій праворозуміння. З’ясовано, що сутність правових цін- ностей відбувається у кількох альтернативних аксіологічних підходів, із яких найбільш обґрунтованими є об’єктивістська та суб’єктивістська концепції. Так, перша визначає, що цінності існують об’єктивно, тобто незалежно від свідомості суб’єкта, а він лише правильно чи неправильно оцінює їх та застосовує у повсякденному житті. Суб’єктивістська концепція передбачає, що цінності творяться (конституюються) сами- ми суб’єктами.

Проаналізовано наявні у сучасному науковому дискурсі доктринальні дефініції “правоутворення” та окреслено характерологічні ознаки даного феномену. На основі узагальнення різних підходів до дефініції “правоутворення” визначено такі його ознаки: 1) вживається у різних аспектах; 2) тривалість правоутворення; 3) містить як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники; 4) в результаті правоутворення утворюються правові норми. Оскільки правоутворенння є тривалим процесом, то воно може бути по- ділене на певні етапи.

Визначено особливості діяльності громадських організацій в контексті формуван- ня правової ідеології у транзитивних суспільствах. Відзначено, що як соціальний фено- мен правова ідеологія потребує розгляду як мінімум у двох аспектах: онтологічному і гносеологічному. В онтологічному аспекті ідеологія постає як один із базових соціально- правових інститутів, а в гносеологічному – дослідження ідеології передбачає вивчення ідеологічно-правових компонентів українського суспільства.

У статті автором сучасний стан та використання концепції державного суверенітету в міжнародному праві. Автор аналізує питання обмеження суверенітету з позиції реальних та недавніх прикладів у міжнародній практиці. У статті також робляться спроби простежити еволюцію уявлень про державний суверенітет та аналізуються різні теоретико-правові підходи до ознак суверенітету.