держава

У статті визначено, що управлінська еліта здійснює важливу роль у формуванні і розвитку держави загалом, адже поєднює в собі владні функції значну матеріальну базу і наділені управлінські можливості. Таким чином, визначено, що від правильності дії залежить розвиток держави або ж її занепад, внаслідок чого нижче на основі цього визначено її ключові проблеми діяльності, вплив на розвиток процесів країни, внаслідок чого запропоновано ключові засади головною метою яких є удосконалення процесів управління державою.

У статті ґрунтовно та комплексно досліджено сутність, історико-правові аспекти становлення, еволюцію, зміст та основні елементи принципів права на основі опрацювання здобутків правової теорії та юридичної практики, розкрито значення права для формування правового світогляду та здійснення нормотворчої та нормозастосовчої практики. Відзначено, шо у правознавчій науці постійно здійснюються пошуки осмислення поняття права, його сутності та природи, а теж основних його характеристик – ознак та властивостей, які розкривають місію права як важливої соціальної та регулюючої сили суспільства.

На основі ґрунтовного аналізу наявної історіографічної бази проаналізовано
правову систему підсудності справ Верховному Суду США. З’ясовано, що Верховний
Суд США є першою судовою інстанцією щодо окремих категорій справ і апеляційною –
у справах федерального значення. Сучасний Верховний Суд США розглядає справи на
підставі петиції сторони чи іншої зацікавленої особи лише в порядку сертиорарі, а
федеральні суди та вищі суди штатів можуть звернутися до нього, якщо необхідне
компетентне тлумачення норми федерального права в порядку сертифіката. Аналіз

Розглянуто деякі історичні періоди створення, розвитку та формування інституту
прав людини. Досліджено основоположні ідеї найвидатніших мислителів цього періоду.
З часів Давньої Греції поступально почало зароджуватись поняття прав людини, що
відображається в філософській думці тогочасних мислителів. Змінювалось сприйняття
місця людини у державному та соціальному житті. Такі мислителі, як Геракліт, Платон
та Аристотель, заклали наріжні камені у створення цього поняття ще у античності.

На основі чинного національного законодавства з урахуваннях сучасних викликів окреслено інноваційну модель закладу вищої освіти в Україні.

Визначено основні підходи до розуміння громадянського суспільства як філософсько-правової категорії, котрі дали змогу показати плюралізм цієї дефініції. Проаналізовано концептуальні основи громадянського суспільства в історії філософсько- правового дискурсу. Обґрунтовано положення про те, що інваріантним змістом концепту громадянського суспільства залишались ідеї свободи, рівності, справедливості, суспільні цінності та чесноти.

Ґрунтовно досліджено незалежність як домінанту адвокатського самоврядування. Актуалізується питання про місце та роль адвокатури у державі та суспільстві, ви- світлено сутнісну характеристику цього правозахисного інституту. Виокремлено струк- турні елементи, за допомогою яких забезпечується незалежність адвокатської діяльності. Проаналізовано проблеми реалізації принципу незалежності адвоката під час виконання його професійних обов’язків.

На основі новітніх  наукових розвідок ґрунтовно проаналізовано філософсько-правовий
концепт  дефі ніції«громадянське  суспільство»,  систематизовано  сучасні  підходи
щодо  розуміння  означеного  поняття.  В  основу  дослідження  покладено  наукові  погляди
визначних  філософів,  а  також  запропоновано  власний  авторський  підхід  та  висновки
щодо  проблематики  дослідження.  Обґрунтовано,  що  громадянське  суспільство  –  це
система  забезпечення  життєдіяльності  соціальної,  соціокультурної  та  духовної  сфер,  їх

У  статті  на  основі  ґрунтовного  аналізу  чинного  національного  й  міжнародного
законодавства,  сучасних  наукових  розвідок  окреслено  теоретико-правові  аспекти
академічної  мобільності  українського  студентства  в  умовах  глобалізованого  простору. 
З’ясовано, що академічна мобільність, як свідчить практика, є системним явищем. Вона
враховує  об’єктивну  сторону(державну  політику  в  галузі  освіти  –  професійної  освіти

Теоретичне розуміння та філософське осмислення всіх правових феноменів
розпочалося з традиційного поділу права на позитивне і природне, відтак вони у
загальній свідомості вважаються певними антиподами, які разом з тим є практично
найбільш значущими типами праворозуміння. Нам вдалося простежити те, що саме
інтенсивний розвиток гуманістичних ідей у контексті нових політичних та економічних
тенденцій обумовив виникнення доктрини “природних прав людини”. Дедалі більше
серед широкого загалу набирала популярності твердження про те, що кожен індивід уже