держава

У статті виявлено тенденцій розвитку правових стандартів як міжнародно-правової категорії, визначено зміст цих стандартів та їх класифікацію. З’ясовано, що стандарт у правовому контексті, насамперед слід з’ясувати: чи стандарт – це окрема правова категорія, що закріплює права, свободи та обов’язки; чи стандарт – це правова категорія, що визначає висхідну точку для розвитку норм, але при цьому не породжує чітких прав, свобод та обов’язків.

У статті представлено та проаналізовано ключові теоретико-методологічні проблеми та перспективи гармонізації національного законодавства до міжнародно-правових стандартів. Виокремлено виокремити чотири етапи гармонізаційних процесів: етап формування національно-правового механізму (програми) гармонізації законодавства України із міжнародними правовими стандартами.

Об’єктом наукового дослідження є корупційні діяння, що вчиняються повновладними суб’єктами у сфері трудових відносин. На жаль науковці як правило, фрагментарно висвітлюють окремі положення, що характеризують корупцію  у сфері трудових відносин.

У статті досліджено зародження та розвиток філософсько-правових концепцій держави. Зазначається, що незважаючи на те, що сам термін “держава” з’явився у період Нового часу, філософсько-правові концепції онтології даного утворення сягають Античності, розвивалися, переосмислювалися та доповнювалися протягом тисячоліть, і продовжують модернізуватися та еволюціонувати дотепер.

Розглянуто особливості митної політики України в контексті сучасних суспільних викликів. Проаналізовано досвід здійснення митної політики в розвинутих країнах світу. Здійснено оцінку нормативно-правової бази реалізації митної політики в Україні. Обґрунтовано основні напрями вдосконалення митної політики, зважаючи на негативний досвід здійснення митної політики в сучасних умовах.

Розглянуто особливості модернізації комунікативної діяльності органів публічного управління в сучасних умовах. Проаналізовано чинники здійснення комунікативної діяльності органів публічного управління в Україні.  Розгля- нуто зарубіжний досвід щодо використання інформаційних технологій органами місцевого самоврядування, який можна застосовувати і в українських реаліях. Обґрунтовано напрями вдосконалення взаємодії органів публічної влади з громадськістю.

У статті зроблено спробу розкрити суть громадського контролю як чинника демократизації судової системи в Україні. З’ясовано, що громадський контроль є істотним чинником демократизації будь-якої інституції. Доведено, що саме активний громадський контроль за судовою владою може стати істотним поштовхом до створення ефективної та справедливої судової системи, забезпечити відкритість та прозорість функціонування судової влади, що зі свого боку, сприятиме збільшенню рівня довіри громадськості до судової системи.

Проаналізовано вплив системи охорони здоров’я на створення умов сталого забезпечення національної безпеки держави. Охарактеризовано її структурно-функціональне призначення щодо утвердження цінності життєдіяльності людини, яка визначає її спроможність як імперативу національної безпеки держави.

Здійснено аналіз динаміки розвитку неурядових громадських організацій в роки незалежності України. Запропоновано власну етапизацію еволюції системи громадських організацій. Окреслено характерні особливості та проблеми взаємодії органів державної влади й інститутів громадянського суспільства. Виділено специфіку громадських організацій, акцентовано увагу на ефективному використанні їх досвіду для перспектив розвитку громадянського суспільства.

Розглянуто особливості прав публічних службовців як основоположної складової їх правового статусу. Доведено, що права публічного службовця необхідно розкривати як комплекс визначених матеріально-економічних та соціальних благ, які гарантуються посадовцеві та забезпечують реалізацію його природних прав у ході здійснення професійної діяльності. Визначено три рівні (аспекти) прав державних службовців.