Галичина

Поняття «військова архітектура», на жаль, ще не усталилося у вітчизняній теорії та історії архітектури.

Розкрито питання польсько-українського протистояння під час виборів до віденського парламенту та галицького сейму, а також вплив на результат виборів зловживань польської влади та українське хрунівство.

Розкрито особливості сутності та житлового середовища перших міст-садів у Галичині на прикладі “Сальватора” у Кракові та “Нового Світу” у Львові. Актуальність теми визначається потребою доповнити та розвинути наявні наукові розвідки, пов’язані з вивченням концепції міста-саду, а також проаналізувати та зіставити архітектурно-містобудівні структури міст-садів у Галичині на ранніх етапах їхнього розвитку. Під час написання роботи використано загальнонаукові методи (історичний, порівняльний, структурний аналіз) і спеціальні натурні дослідження.

У статті розглядається, раніше мало висвітлена тенденція розвитку сакральної архітектури Галичини межі ХХ – ХХІ століть, пов’язана із інтерпретацією образів константинопольської архітектури періоду раннього середньовіччя. Наводяться ідеологічні та ідентифікаційні підстави даної тенденції, наводяться та аналізуються приклади ряду споруд. 

Статтю присвячено проблемі актуалізації потенціалу маловідомих сторінок історії туризму Галичини другої половини XIX ст. та його непересічних фундаторів. Виокремлено та узагальнено дослідницьке поле наукової проблематики історії й антропології туризму. Проаналізовано опис студентських мандрівок 1883–1885 рр., що міститься у нарисі Івана Крип’якевича «З історії галицького краєзнавства» як джерело історії й антропології туризму. З’ясовано потенціал історичних досліджень із туризмознавства як надбання європейського культурного туризму.

Досліджено передісторію та мотиви започаткування капеланської служби в 14-й добровольчій дивізії військ СС “Галичина” в роки Другої світової війни та проаналізував військову підготовку капеланського корпусу дивізії. Висвітлено статус українських капеланів у військах СС та визначено їх кількість. Крім цього, окрему увагу приділено аналізу результатів діяльності капеланів та їх ролі у дивізії.

Розглянуто адвокатську діяльність С. Голубовича на початку ХХ ст. З’ясовано його роль у відомих тогочасних політичних судових процесах, які відображали загострення суперечностей між українцями та поляками Східної Галичини. Проаналізовано промови адвоката під час розгляду політичних справ Мирослава Січинського (1908), чернихівських селян (1908), українських студентів Львівського університету (1911).

Висвітлено громадську, науково-педагогічну, архітектурно-будівельну та підприємницьку спадщину Івана Левинського, яка мала видатні наслідки для розвитку Львова як прогресивного європейського міста і зробила великий вплив на розвиток Галичини, національної культури та економіки України. З’ясовано, що І.

На основі аналізу наукових джерел висвітлено життєвий шлях митрополита Андрея Шептицького, здійснено спробу простежувати його благодійницьку і меценатську діяльність у царині культурно-мистецької спадщини, підкреслено значущість і вплив його сподвижницької праці на духовно-культурний розвиток українського народу.