Сьогодні важливо не тільки те, чим займається бізнес, але й те, як він веде свою діяльність, а саме чи дотримується моральноетичних цінностей, чи дбає про своїх працівників, чи не шкодить довкіллю. Метою статті є поглиблення теоретико-методологічних положень щодо формування та реалізації стратегії корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у компаніях.
Визначено теоретико-методологічні аспекти становлення соціальної відповідальності підприємств у сфері бізнесу як необхідної складової адаптації зарубіжного та вітчизняного досвіду для забезпечення сталого розвитку корпоративної соціальної відповідальності в Україні. Проаналізовано взаємодію та зони відповідальності органів державного управління, бізнес- структур, профспілкових, громадських організацій та інших зацікавлених сторін.
Розглянуто ключові характеристики корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Доведено, що КСВ поступово трансформується в систему екологічних, соціальних і управлінських параметрів − ESG. Наведено показники, за якими можна здійснювати оцінювання цих напрямів діяльності підприємства. Виділено три групи підходів до оцінювання КСВ. Сформовано систему індикаторів для оцінювання вигоди від реалізації КСВ-активностей. Наведено найбільш поширені фондові індекси, які визначаються на підставі оцінювання ESG-показників компаній.
У науковій статті розглянуто питання управління корпоративної соціальною відповідальністю. Розглянуто основні підходи до оцінювання ефективності впровадження заходів корпоративної соціальної відповідальності та визначено основні принципи оцінки системи управління корпоративною соціальною відповідальністю.
На сьогодні значна кількість підприємств обирають курс розвитку своєї діяльності шляхом залучення широкого кола стейхолдерів. В такому випадку, стратегія розвитку підприємства часто побудована шляхом прийняття принципів CSR. CSR вітчизняних підприємств є важливим проявом взаємодії соціальних та економічних відносин. Серед українських підприємств дедалі популярнішим є оприлюднення нефінансового звіту про CSR. Такий звіт дає можливість ознайомитися стейкхолдерам про взаємодію підприємства із соціальними заходами.
Розглянуто особливості оцінювання корпоративно-соціальної відповідальності на підприємстві, в основі якої лежить ефективність формування корпоративно-соціального звіту. Постійна взаємодія підприємства із суспільством передбачає пошук нових методів їх взаємозв’язку. Одним із таких методів і виступатиме формування корпоративно-соціального звіту підприємства. Найбільш поширеними прикладами формування корпоративно-соціальних звітів є стандарти GRI (Sustainability Reporting Guidelines), ISO 26000 (AA1000 stakeholder engagement Standard) та Form-10-k тощо.
Узагальнено основні теоретичні положення і визначено особливості процесу формування соціальної відповідальності в контексті забезпечення сталого розвитку підприємства. Виділено принципи стратегії сталого розвитку, що стали ключовими у формуванні концепції соціальної відповідальності. Запропоновано концептуальну схему забезпечення сталого розвитку підприємства як основи побудови соціальної відповідальності.
Розглянуто концепцію соціальної відповідальності підприємства в контексті планування та реалізації стратегії його розвитку. Сьогодні про конкурентоспроможність підприємства свідчить не лише ціна пропонованих продуктів, але й умови виробництва, умови ведення бізнесу. Тому ідея соціальної відповідальності бізнесу передбачає побудову спільної цінності та створення корисності як для самого підприємства, так і для суспільства чи навколишнього середовища.