поняття

У статті розглянуто формування і розвиток концепції міста-саду на польських теренах упродовж першої чверті ХХ століття. Висвітлено досвід польської архітектури та урбаністики у контексті ідеї про місто-сад до Першої світової війни і у перші повоєнні роки. Описано приклади реалізованих польських міст-садів, діяльність як окремих діячів, так і цілих товариств та організацій, що займалися пропагуванням концепії міста-саду.

У статті висвітлено діяльність кафедри дизайну архітектурного середовища Національного університету «Львівська політехніка» за 20 років ХХІ ст. Від часу її відкриття 28 листопада 2003 року. Висвітлено чому і як вдалося реалізувати освітні ідеї, які були покладені в основу концепції навчально-творчої діяльності кафедри. Висвітлені напрями і каталізатори освітніх процесів, засоби і заходи активізації індивідуального освітнього потенціалу студентів. Названі педагоги і їх внесок у розвиток кафедри.

Однією із сучасних тенденцій комп’ютеризації є активний розвиток технологій «розумного міста» («Smart city»), зокрема, спрямованих на супровід адміністративних е-послуг, розроблення транспортних систем, використання екологічно чистих джерел енергії, розвиток екології, модернізацію цифрового обладнання міста, поліпшення життя у місті, пришвидшення усіх процесів міської інфраструктури. Весь цей комплекс робіт стає максимально доступним за правильного використання технології «Smart city». «Розумні міста» сприяють сталому розвитку.

У статті здійснено теоретико-правове дослідження релігійних організацій як учасників дискурсу концепції прав людини, з’ясування особливостей сприйняття ними прав людини в історичному контексті. Доведено, що внесок західних і східних релігійних організацій у розвиток концепції прав людини не є гомологічним. Теорія прав людини є надбанням західної цивілізації, і природно, що західні релігійні організації (як католицькі, так і протестантські) розвивають свої вчення про права людини в цій культурній парадигмі.

Здійснено філософсько-правовий аналіз наявних підходів до дефініції “перехідного правосуддя” та сформовано авторську позицію щодо його розуміння. Виокремлено дві особливості виникнення моделі перехідного правосуддя: 1) досліджувана модель вбудо- вана на практичному досвіді, а вже пізніше стала основою теоретичних учень про пере- хідне правосуддя; 2) ця модель виникає за ініціативою міжнародної спільноти як реакція на багаторазові порушення прав людини.

The article discusses the essence and concept of sustainable development, the results of the agro-ecological assessment of the given territorial community lands, and determines the indicators of the goals of sustainable development that can be used in the local territories. The author has worked on scientific materials in Ukrainian and international professional publications and outlined the prospects for further scientific research in this direction. The general scientific, ecological, sociological, and mathematical research methods are used in the work.

Висвітлено різні підходи науковців до трактування поняття «праворозуміння», його ознак, типів, функцій, об’єкта, суб’єктів та змісту, до якого належить сутність, пізнання, усвідомлення права, наповнення праворозуміння та роль у регулюванні суспільних відносин, характеристики, ознаки та особливості проявів розуміння права. Встановлено, що усвідомлення правової дійсності через призму правових теорій, доктрин і концепцій є важливим та актуальним при визначенні праворозуміння, оскільки від розуміння права залежить його реалізація та застосування на практиці державними службовцями.

Розглянуто особливості сучасного стану боротьби України за свій су- веренітет і територіальну цілісність проти війни з боку РФ та розкрито нео- бхідність протиставлення атакам агресора як військову могутність, так і цінності і смисли демократії, що змістовно відтворюється в концепції націо- нального розвитку. Визначено принципові положення концепції, важливість її наукового обґрунтування та схвалення широкими колами громадськості, а також її дієвий мотиваційний вплив на модернізацію суспільно-владних відносин.

Обґрунтовано основні теоретичні підходи до розуміння поняття і суті правової культури, її історичного розвитку та формування. Розглянуто деякі дефініції правової культури, сформульовані науковцями, зокрема і в галузі права та публічного управління, які здебільшого акцентують увагу на такому змісті правової культури, як: саме право, правосвідомість, правові відносини, законність і правопорядок, правомірна діяльність учасників суспільних відносин.

Проведено визначення вихідних умов функціонування громадського транспорту в сучасних умовах. Проаналізовано зарубіжний досвід діяльності громадського транспорту, рівня його прибутковості. Визначено сутність Концепції розвитку громадського транспорту, а також її типові структурні елементи. Досліджено етапи розробки та прийняття цієї концепції. Розкрито особливості реалізації згаданої вище концепції у містах України, а також проаналізовано результати її впровадження на прикладі міста Києва.