реконструкція

This research article is devoted to the topical issues of restoration and modernization of Ukraine
in the post-war period, the study of strategies for the restoration and reconstruction of economic and
social structures in the regions of Ukraine that have been devastated by the war with russia. The research
is based on the analysis of the experience of other countries that have experienced similar challenges, as
well as on the study of successful practices and possible failures in the implementation of recovery

Втрачені будівлі монастиря у с. Спас на Самбірщині, і передовсім Преображенський храм, що був його осердям, викликáли зацікавлення дослідників різних поколінь, в результаті чого виникло багато гіпотез щодо його походження та архітектурних особливостей. Оскільки археологічні рештки фундаментів досі не знайдені, дослідники робили свої висновки на кількох архівних джерелах та гіпотетичних іконографічних інтерполяціях.

При регулярних обстрілах міст, сіл, зруйновано та пошкоджено значну частину однородинних будинків по всій Україні. В статті проведений візуальний аналіз руйнацій приватного житла та визначені архітектурно-констуктивні рішення, які при новому будівництві  можуть зробити будинок більш надійим та безпечнішим для проживання в умовах війни. У ході дослідження використано методи порівняльного аналізу. Стаття може використовуватись як рекомендаційний матеріал для проектування нового приватного житла.

Для реконструкції зображень розподілу провідності за даними томографічного експерименту біполярної імпедансної томографії (БІТ) синтезовано структуру штучної нейронної мережі (ШНМ) прямого поширення сигналу, вхідним вектором якої є дані томографічного експерименту, а вектором виходу – зображення розподілу провідності. Шляхом комп’ютерного імітаційного моделювання досліджено метод реконструкції із застосуванням нейронної мережі.

Розглянуто архітектурні особливості малоповерхової типової житлової забудови в період 1939-1955 років в Україні. Відзначено, що саме в цей час активно розвивалось масове будівництво житла для населення в Україні під час індустріалізації та післявоєнного відновлення. Така типова забудова була характерною для багатьох міст і містечок у цих роках і відображала дух та потреби того часу.

Після другої світової креативне мислення архітекторів Японії вилилось в метаболізм - новий архітектурний напрям з ідеологією, що відповідає культурі та побуту держави. Метаболізм поєднав ідеї про архітектурні мегаструктури з ідеями органічного росту. У 1960 р. у Токіо архітектори-метаболісти, представили свій маніфест під назвою "Пропозиція нового урбанізму". Метаболісти вважали, що архітектура повинна підкорятись законам природи і дотримуватись циклу життя і концепції смерті. Їхні проекти базувалися на розділенні будівельних компонентів з різним терміном служби.

Ревіталізація промислових територій є важливою складовою ефективного розвитку міст. Така практика уже поширена в багатьох країнах світу. В Україні є не багато реалізованих об’єктів, але щороку їх стає більше. В статті розглядається практичний досвід ревіталізації з інших країн та виокремлено застосовані підходи. Спільні та відмінні для різних проектів.  Проведено дослідження промислової території на вулиці Замковій, у Львові. Авторами виділено складні питання у розвитку території та сформовано власні принципи для ефективного розвитку ділянки.

В статті висвітлено широку палітру робіт, які були виконані студентами кафедри дизайну архітектурного середовища в рамках навчального та дипломного проєктування для потреб відбудови України після російського вторгнення. Також було відзначено актуальність використання завдань, пов’язаних з відновленням громадських житлових та ландшафтних об’єктів, у навчальному процесі підготовки майбутніх кадрів, на початок професійної діяльності яких припаде основна фаза реновації міст та поселень.

Війни змінюють тяглість розвитку міст, а руйнування матеріальної структури та потреби мешканців провокують переоцінку дотихчасових підходів до реконструкції міст. Досвід відбудови міст після другої світової війни поділяється на кілька етапів, які різняться межею компромісу між консервативною та модерністичною традиціями. Історія відбудови Гданська показує, як початкові плани зазнали далекосяжних змін, викликаних прагматичними чи політичними міркуваннями.

Розглянуто механізм державно-приватного партнерства як один із найбільш дієвих для відбудови держави у повоєнний період. Показано важливість розвитку інституціонального забезпечення цього механізму за прикладом тих європейських країн, які в останні десятиліття відбудовувалися після військових конфліктів. Обґрунтовано доцільність залучення приватних інвестицій до відновлення України у повоєнний період та вдосконалення законодавства для більшої прозорості дій у межах державно-приватного партнерства.