Відновлення портової інфраструктури України є критично важливим завданням у контексті подолання наслідків військової агресії Росії та забезпечення стабільного функціонування логістичних процесів. У статті досліджуються основні виклики та можливі шляхи реконструкції морських портів України. Проаналізовано стан портової інфраструктури до 2014 року, а також сучасний стан українських портів.
В публікації оприлюднені результати критичного аналізу стану дослідження, збереження, реставрації та реконструкції історичних будівель міста Черкаси на даний час.
Стаття присвячена аналізу проблематики ревіталізації міст України, що зазнали руйнувань внаслідок російської агресії, особливо в східних регіонах. В роботі досліджуються не лише методи фізичної відбудови, але й комплексні підходи до відновлення міського середовища, що включають соціальні, культурні та екологічні аспекти.
Містобудівельна структура давньоруського Дорогичина на Підляшші, стала об’єктом узагальнення відносно недавно, як результат аналізу матеріалів різних археологічних досліджень, котрі проводились починаючи з кінця ХІХ століття. Накопичені дані, дозволяють говорити про можливість відносно обґрунтованих припущень про характер рельєфу та розпланування дільниць міста в час його найбільшого розквіту, що припав на добу високого середньовіччя у XII – XIII століттях.
Одним із пріоритетних напрямків реконструкції історичних житлових будинків є вирішення проблем щодо їхньої енергоефективності. У даній статті проаналізовані принципи утеплення фасадів будинків, які не можуть бути утеплені ззовні через історичну та культурну цінність.
Ця наукова стаття присвячена актуальним питанням відновлення та модернізації України в післявоєнний період, дослідженню стратегій відбудови і реконструкції економічних та соціальних структур в областях України, що зазнали руйнівного впливу внаслідок війни з росією. Дослідження базується на аналізі досвіду інших країн, що зазнали подібних випробувань, а також на вивченні успішних практик та можливих невдач у реалізації відновлювальних заходів.
Втрачені будівлі монастиря у с. Спас на Самбірщині, і передовсім Преображенський храм, що був його осердям, викликáли зацікавлення дослідників різних поколінь, в результаті чого виникло багато гіпотез щодо його походження та архітектурних особливостей. Оскільки археологічні рештки фундаментів досі не знайдені, дослідники робили свої висновки на кількох архівних джерелах та гіпотетичних іконографічних інтерполяціях.
При регулярних обстрілах міст, сіл, зруйновано та пошкоджено значну частину однородинних будинків по всій Україні. В статті проведений візуальний аналіз руйнацій приватного житла та визначені архітектурно-констуктивні рішення, які при новому будівництві можуть зробити будинок більш надійим та безпечнішим для проживання в умовах війни. У ході дослідження використано методи порівняльного аналізу. Стаття може використовуватись як рекомендаційний матеріал для проектування нового приватного житла.
Для реконструкції зображень розподілу провідності за даними томографічного експерименту біполярної імпедансної томографії (БІТ) синтезовано структуру штучної нейронної мережі (ШНМ) прямого поширення сигналу, вхідним вектором якої є дані томографічного експерименту, а вектором виходу – зображення розподілу провідності. Шляхом комп’ютерного імітаційного моделювання досліджено метод реконструкції із застосуванням нейронної мережі.
Розглянуто архітектурні особливості малоповерхової типової житлової забудови в період 1939-1955 років в Україні. Відзначено, що саме в цей час активно розвивалось масове будівництво житла для населення в Україні під час індустріалізації та післявоєнного відновлення. Така типова забудова була характерною для багатьох міст і містечок у цих роках і відображала дух та потреби того часу.