реконструкція

В статті висвітлено широку палітру робіт, які були виконані студентами кафедри дизайну архітектурного середовища в рамках навчального та дипломного проєктування для потреб відбудови України після російського вторгнення. Також було відзначено актуальність використання завдань, пов’язаних з відновленням громадських житлових та ландшафтних об’єктів, у навчальному процесі підготовки майбутніх кадрів, на початок професійної діяльності яких припаде основна фаза реновації міст та поселень.

Війни змінюють тяглість розвитку міст, а руйнування матеріальної структури та потреби мешканців провокують переоцінку дотихчасових підходів до реконструкції міст. Досвід відбудови міст після другої світової війни поділяється на кілька етапів, які різняться межею компромісу між консервативною та модерністичною традиціями. Історія відбудови Гданська показує, як початкові плани зазнали далекосяжних змін, викликаних прагматичними чи політичними міркуваннями.

Розглянуто механізм державно-приватного партнерства як один із найбільш дієвих для відбудови держави у повоєнний період. Показано важливість розвитку інституціонального забезпечення цього механізму за прикладом тих європейських країн, які в останні десятиліття відбудовувалися після військових конфліктів. Обґрунтовано доцільність залучення приватних інвестицій до відновлення України у повоєнний період та вдосконалення законодавства для більшої прозорості дій у межах державно-приватного партнерства.

Розглянуто перший етап розробки проєкту реконструкції історичного житлового будинку, а саме вивченню вихідних даних (інвентарних планів та технічного стану будинку), а також нормативних вимог до реконструкції таких будинків.
Обстеження технічного стану житлового будинку виконується з метою встановлення ступеня фізичного зносу, визначення можливості сприйняття несучими конструкціями додаткових навантажень і, у разі потреби, розроблення заходів щодо підсилення цих конструкцій, зміцнення ґрунтів основ і підсилення фундаментів, а також для подальшого моніторингу.

Стаття присвячена актуальним проблемам щодо реконструкції житла в Україні, а також шляхам її вирішення. Висвітлюється вітчизняний та зарубіжний досвід перепланування існуючих квартир,  реконструкції  історичної забудови з надбудовою мансард, додаткових поверхів або без них.

У представленій статті висвітлено напрямки у проєктуванні житлових будинків Львова та етапи розвитку їх забудови протягом ХІХ–ХХ ст. Описано особливості й закономірності планувальних та об’ємно-просторових структур типових будинків, що формували міський простір до початку ХХ ст. Встановлено вплив існуючого історично-культурного осередку на сучасну архітектурно-будівельну практику.

Висвітлено методологічні аспекти роботи архітектора в історичному середовищі, розкрито сучасні тенденції та процеси трансформації архітектурно-містобудівної структури історичних міст. Розглянуто та проаналізовано три основні підходи до їх відтворення та трансформації, що їх використовувано на теритирії Східної Європи в другій половині ХХ століття. Розкрито поняття центральної частини історичного міста як структурної одиниці міста та описано методику локалізації його межі.

The article is devoted to the regulation of the stress-strain state in the compressed elements of steel frames under full operating load. It is proposed to perform reinforcement of such elements with different end eccentricities of load application by rational regulation of the stress-strain state in the reinforcement elements. It is shown that the use of SDS adjustment for frame racks increases their bearing capacity and reduces deformability and welds. The new proposed technology of SDS regulation and possible constructive decisions are offered.

У статті розкрито історію становлення реставраційної діяльності на
прикладі реставрації замкових руїн в Україні та Європі в період ХІХ-ХХІ ст. Як
приклад розглянуто замки у Вудстоці (Англія), Вільнюсі, Тракаї (Литва),
Гайдельберзі (Німеччина), Варшаві, Іновлодзі (Польща), П'єрфоні (Франція),
Олеську та Острозі (Україна). Проаналізовано позиції щодо реставрації пам'яток
архітектури ряду науковців: Ежена Віолле-ле-Дюка, Алоїза Ріґля, Камілло Бойта
та Яна Захватовича.

Основною метою даної роботи є розроблення рекомендацій з переведення діючих енергоблоків потужністю 300 МВт на роботу при підвищеному навантаженні шляхом використання прийнятих у розрахунках і при виготовленні енергетичного обладнання резервів зі збереженням критеріїв надійності і показників економічності його роботи. Підвищення потужності діючих енергоблоків відбувається у три етапи.