Стаття присвячена теоретико-правовому дослідженню проблеми доброчесності суддів через аналіз питання оновлення методологічних підходів до нормативного унормування визначеного питання. Мотивовано, що принцип доброчесності виступає аксіологічним атрибутом органів публічної влади та судової системи зокрема.
За двадцять дев’ять років своєї діяльності Конституційний Суд України викликав чимало критики у влади та суспільства, багато в чому через недосконалість законодавства, яке регулює його діяльність.
Принцип верховенства права є фундаментальним принципом конституційного права, який забезпечує стабільність і справедливість у правовій системі. Ця стаття досліджує історичний розвиток верховенства права, починаючи від його джерел у класичних правових системах до сучасних інтерпретацій та реалізацій. Особлива увага надається аналізу ключових аспектів верховенства права, таких як його значення для захисту прав і свобод людини та ролі конституцій у його забезпеченні.
Стаття присвячена дослідженню проблем доступності адміністративного судочинства через призму подолання проблем дискримінації. Принцип доступності суду є основним у забезпеченні права на справедливість в сучасній суспільно-правовій реальності, його передбачено численними міжнародними та національними нормами конституційного та галузевого рівнів, тому зміна окремих гарантій судочинства спричиняє загрози для доступності судового процесу.
З’ясовано, що українська національно-правова ідея – це рушійна сила збереження і розвитку української ідентичності, державності на основі суспільних і правових ідеалів, що формуються через ціннісні переконання, установки та орієнтації свідомих, соціально активних громадян.
Анотація. Відповідно до міжнародно-правових стандартів в Україні незалежність судді гарантується Конституцією (частина перша статті 126). Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється (частина друга статті 126 Конституції України). Також у частині першій статті 129 Основного Закону України вказано, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
У статті розглянуто теоретичні та практичні засади реалізації принципу достовірності інформації у сфері забезпечення доступу до інформації. У дослідження використовувано загальнонаукові та спеціальні методи пізнаннaя – порівняльно-правовий, формально-юридичний, метод правового моделювання, метод системного аналізу та інші. Метою дослідження є розробка теоретичних положень щодо особливості забезпечення реалізації принципу достовірності інформації.
У статті доведена актуальність дослідження адміністративно-правової характеристики судових рішень з огляду на сучасне значення розв’язку цієї наукової проблеми, що обумовлюється вираженням правової реальності в межах здійснення правосуддя. Це дасть можливість не лише обґрунтувати розуміння феномену правосуддя як способу реалізації судової влади з точки зору адміністративного права, а й визначити ті напрями, які потребують удосконалення.
Здійснено філософсько-правовий аналіз наявних підходів до дефініції “перехідного правосуддя” та сформовано авторську позицію щодо його розуміння. Виокремлено дві особливості виникнення моделі перехідного правосуддя: 1) досліджувана модель вбудо- вана на практичному досвіді, а вже пізніше стала основою теоретичних учень про пере- хідне правосуддя; 2) ця модель виникає за ініціативою міжнародної спільноти як реакція на багаторазові порушення прав людини.
У статті проаналізовано принципи правосуддя як основу функціонування судової системи. Зазначено, що упродовж останніх років збільшився науковий інтерес до гарантій реалізації конституційного права кожного на судовий захист, а також теоретичних основ і принципів (засад) здійснення правосуддя. Підкреслено, що конституційна модель державної влади, яка здійснюється на основі поділу самостійних органів законодавчої, виконавчої та судової влади, зумовила нові стимули розвитку українського суду в загальній системі органів державної влади.