Стаття присвячена аналізу ключових особливостей процесу вдосконалення прийняття управлінських рішень в умовах воєнного стану в Україні шляхом забезпечення принципу публічності, зокрема досліджено специфіку вимог до публічності процесів управління та розпорядження публічною інформацією в сучасній Україні крізь призму вимог безпеки та взаємодії із Збройними Силами.
Зазначено, що визначена проблематика, насамперед, обумовлюється важливістю використання правових заборон як способів та методів правового регулювання, покли- каних забезпечити нормальний розвиток та існування суспільства та відносин, що ви- никають як у суспільстві, так і у державі загалом.
У статті визначено правові імперативи толерантизації суспільних відносин. Проблема толерантності пов’язана з низкою принципових філософсько-світоглядних питань, які торкаються розуміння людини, її ідентичності, громадянської позиції, можливостей і меж націє- й державотворення, демократизації суспільного життя, діалогу культур і цивілізацій, пошуку «софійного» дискурсу толерантності.
Розглянуто особливості зв’язків з громадськістю у системі стратегічних комунікацій Збройних Сил України, визначено їх роль та місце з позиції публічного управління. Проаналізовано основні компоненти функціонування системи стратегічних комунікацій у країнах-членах НАТО. Акцентовано увагу на стандартах та політиці стратегічних комунікацій НАТО.
Досліджено стан Інтернет-представництва громадських організацій середнього медичного персоналу в розрізі областей України. Проаналізовано відображення діяльності таких громадських організацій на офіційних сайтах УОЗ/ГУОЗ і/або облдержадміністрацій. Детальніше розглянуто діяльність громадського об’єднання «Львівська обласна асоціація медичних сестер» (ГО «ЛОАМС») як типового представника таких організацій.
Здійснено теоретико-правовий аналіз категорії “законний інтерес”, формуванню її дефініції, виокремлення на цій основі загального розуміння законних інтересів громадян у сфері власності. Особливу увагу присвячено аналізу трьох ключових теорій пояснення змісту законного інтересу, які стосуються ототожнення законних інтересів з прагненням людини, юридичним дозволом та суб’єктивним юридичним правом. Запропоновано визнавати законний інтерес специфічною правовою можливістю. Окрема увага присвячена дослідженню співвідношення законних інтересів з суб’єктивними правами.
Досліджено правове регулювання суспільних відносин у мережі Інтернет. Про- аналізовано законодавче регулювання Інтернету як особливого інформаційного простору та як технологічної мережі. Охарактеризовано різні підходи та класифікаційні особливості правового регулювання Інтернету як технологічної мережі та як особливого середовища, в якому здійснюються комунікативні відносини. Визначено провідну роль держави у регулюванні мережі Інтернет та встановленні законодавчого забезпечення, відзначено важливість саморегулювальних відносин. Зроблено відповідні висновки та надано рекомендації.
Наявність сьогодні в правовому дискурсі значної кількості наукових підходів
щодо визначення предмету права соціального забезпечення є невиправданою, оскільки
неможливо визначати універсальний критерій для відмежування цієї галузі права від
збіжних галузей права. На нашу думку, відносини, які складають предмет права
соціального забезпечення в основній своїй кількості мають матеріальний характер, а
також і не матеріальний, хоча і дотичний до матеріального, адже всі відносини пов’язані
Стаття присвячена розгляду питань, пов’язаних із розвитком адміністративної
юстиції, з огляду на триваючу в Україні судову реформу, що покликана забезпечити
захист прав, свобод та законних інтересів людини і громадянинашляхом своєчасного,
ефективного і справедливого вирішення спорів у публічно-правовій сфері на засадах
верховенства права.
Спираючись на порівняльний аналіз положень концепції «пропоновані обставини» К. С. Станіславського і теорії паблік рилейшнз, автор доводить їхню спільність.
Метою нашого дослідження було визначення ступеня збігу складових концепції, «пропонованих обставин» К. Станіславського і теорії паблік рилейшнз.