Поняття та правова природа інституту звільнення від покарання та його відбування

У статті розкриваються поняття та правова природа інституту звільнення від покарання та його відбування покарання, оскільки цей інститут тісно пов’язаний як з метою покарання так і з завданнями кримінальної відповідальності загалом.

Вітчизняна кримінально-правова політика орієнтована на створення та забезпечення ефективного функціонування системи заходів правового впливу на протиправну поведінку людини. Основним кримінально-правовим наслідком у цих відносинах постає кримінальна відповідальність, а найпоширенішою формою її втілення залишається покарання.

Відповідно до принципу невідворотності кримінальної відповідальності та покарання особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинна бути притягнута до кримінальної відповідальності, яка, за загальним правилом, реалізується за допомогою призначення покарання певного виду та розміру. Призначення покарання за вчинене кримінальне правопорушення є правовим наслідком визнання особи винною у вчиненому кримінальному правопорушенні. У той же час відповідно до інших принципів кримінального права – гуманності та економії заходів кримінальної репресії – за наявності умов та підстав, передбачених у Кримінальному кодексі України, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності або від покарання та його відбування. Незважаючи на те, що вказані інститути застосовуються за наявності певної позитивної посткримінальної поведінки
суб’єкту кримінального правопорушення та є проявом компромісу з боку держави, вони мають і відмінності, які чітко не визначені законодавцем, тому це питання потребує додаткового дослідження та правової аргументації.

Поняття звільнення від кримінальної відповідальності не можна ототожнювати з відстороненням від відповідальності у зв’язку з відсутністю в діях особи складу злочину чи за наявності обставин, які виключають злочинність діяння. Законом передбачається можливість або обов’язок звільнення від кримінальної відповідальності особи, в діях якої міститься певний склад злочину. Відсутність складу злочину в діях особи виключає можливість звільнення, бо не можна звільняти від кримінальної відповідальності того, хто злочину не вчинив.