У статті досліджена архітектурна діяльність Сергія Прокоповича Тимошенка у міжвоєнний період. На основі виявлених авторами архівних джерел окреслено типологію об’єктів архітектора в регіоні, встановлено авторство щодо окремих житлових будинків та культових будівель, проаналізовано особливості творчого підходу до їх проектування.
Розглянуто висвітлення результатів соціологічних досліджень у програмах новин «ТСН» на телевізійному каналі «1+1» у 2019 р. Оскільки ТБ залишається одним із основних джерел інформації про події в Україні та у світі для переважної більшості українців, воно істотно впливає на формування громадської думки щодо суспільно важливих подій. Тому необхідно, щоб засоби масової інформації дотримувались вимог до оприлюднення соціологічних відомостей. Неупереджена і достовірна соціологічна інформація допомагає аудиторії належно інтерпретувати результати опитувань.
Проаналізовано використання соціальних мереж органами державної влади у США та Україні у їх практичній діяльності. Зіставлено присутність урядових структур США та України у соціальних мережах та кількість їх підписників. Стверджується, що соціальні мережі стали інноваційним інструментом цифрової політики та змінили форму сприйняття політичних процесів. Доводиться актуальність дослідження використання державними органами платформ соціальних мереж, як складової політичної діяльності у світлі трансформації традиційної політичної діяльності під впливом інформаційно-комунікаційних технологій.
У пропонованій статті охарактеризовано образ України в англомовних публікаціях Америки (США)1920−1930-х рр. Взято до уваги книги (нон-фікшн), опубліковані стараннями української діаспори,
Проаналізовано проблему виокремлення трудових мігрантів як суб’єктів громадської дипломатії України та їх ролі у становленні іміджу країни та розвитку ефективних та взаємовигідних зовнішньополітичних відносин України та Італії. Наголошено на громадській активності трудових мігрантів з України у ході захисту їх прав та свобод у Італії, а також просуванні іміджу України, протидії інформаційній пропаганді проти нашої держави.
У статті здійснено порівняльний аналіз державної політики України та Польщі щодо захисту прав національних меншин. Автори розкривають суть та виділяють ознаки національних меншин, аналізують ситуацію щодо національних меншин, яка існує в Україні та Польщі.
Досліджено історичні аспекти міграційних процесів в Україну, зокрема
особливості соціального й політико-правового статусу мігрантів на прикладі
«російської» міграції періоду імперських Росії та СРР. Доведено, що росіяни в Україні
як етнос склався в результаті міграційних процесів. Простежено тенденції зростання
чисельності, напрями розселення, а також особливості соціально-правового статусу
українських росіян. З’ясовано місце російського населення в етнічній структурі
Проаналізовано особливості, виклики та пріоритетні напрями функціонування української громади у Вармінсько-Мазурському воєводстві, а також досліджено ґенезу діяльності української національної меншини у цьому регіоні з повоєнних часів і до сьогодні. Стверджується про затребуваність вивчення проблематики функціонування української національної меншини у Польщі у регіональному вимірі, коли аналізується діяльність українських громад в різних воєводствах. Таке дослідження актуалізується з погляду виявлення факторів, що визначають розвиток усесторонньої співпраці України і Польщі.
Досліджено передісторію та мотиви започаткування капеланської служби в 14-й добровольчій дивізії військ СС “Галичина” в роки Другої світової війни та проаналізував військову підготовку капеланського корпусу дивізії. Висвітлено статус українських капеланів у військах СС та визначено їх кількість. Крім цього, окрему увагу приділено аналізу результатів діяльності капеланів та їх ролі у дивізії.
Кожен із нас, хто користується будь-яким із типів ґаджетів, носить у своїй кишені цілу інформаційну матрицю, долучитись до якої може через дотик до дисплею. Мережа спонукає нас до можливості тримати весь світ на кінчиках власних пальців. Водночас присутність ґаджета у кишені дозволяє нам фіксувати ті події, які видаються важливими, а потім розміщувати на відповідних веб-ресурсах. Тобто, окрім можливості володіти інформацією, мережа дозволяє нам бути новітніми творцями контенту.