Україна

У статті робиться спроба трактування архітектурного оздоблення
палацу Сенявських (Меджибіж, XVI ст.) та типологічно споріднених з ним пам’яток
східноєвропейської замкової і сакральної архітектури у контексті протестантської
символіки. Наводяться відмінності між типами «ранньоренесансного» і «польського»
аттика, на цій основі аналізується генеза аттиків кількох споруд у Меджибізькому
замку. Обгрунтовується доцільність виокремлення трикінцевого зубця
ранньоренесансних аттиків у окремий тип. Вперше аналізується символічне значення

У статті досліджується сучасний стан та перспективи української євроінтеграції з погляду наближення українського законодавства до законодавства Європейського Союзу, проведення відповідних змін у нормативно-правовій базі України та їх реалізації. Особливий акцент зроблено на визначенні особливостей наближення українського законодавства у різних сферах, проблемах дефініції цих процесів та труднощів, що виникають під час їхньої реалізації. Проаналізовано сучасний стан проведення реформ відповідно до завдань Порядку денного асоціації, визначено основні проблеми.

У статті досліджена архітектурна діяльність Сергія Прокоповича Тимошенка у міжвоєнний період. На основі виявлених авторами архівних джерел окреслено типологію об’єктів архітектора в регіоні, встановлено авторство щодо окремих житлових будинків та культових будівель, проаналізовано особливості творчого підходу до їх проектування.

Розглянуто висвітлення результатів соціологічних досліджень у програмах новин «ТСН» на телевізійному каналі «1+1» у 2019 р. Оскільки ТБ залишається одним із основних джерел інформації про події в Україні та у світі для переважної більшості українців, воно істотно впливає на формування громадської думки щодо суспільно важливих подій. Тому необхідно, щоб засоби масової інформації дотримувались вимог до оприлюднення соціологічних відомостей. Неупереджена і достовірна соціологічна інформація допомагає аудиторії належно інтерпретувати результати опитувань.

Проаналізовано використання соціальних мереж органами державної влади у США та Україні у їх практичній діяльності. Зіставлено присутність урядових структур США та України у соціальних мережах та кількість їх підписників. Стверджується, що соціальні мережі стали інноваційним інструментом цифрової політики та змінили форму сприйняття політичних процесів. Доводиться актуальність дослідження використання державними органами платформ соціальних мереж, як складової політичної діяльності у світлі трансформації традиційної політичної діяльності під впливом інформаційно-комунікаційних технологій.

У пропонованій статті охарактеризовано образ України в англомовних публікаціях Америки (США)1920−1930-х рр. Взято до уваги книги (нон-фікшн), опубліковані стараннями української діаспори,

Проаналізовано проблему виокремлення трудових мігрантів як суб’єктів громадської дипломатії України та їх ролі у становленні іміджу країни та розвитку ефективних та взаємовигідних зовнішньополітичних відносин України та Італії. Наголошено на громадській активності трудових мігрантів з України у ході захисту їх прав та свобод у Італії, а також просуванні іміджу України, протидії інформаційній пропаганді проти нашої держави.

У статті здійснено порівняльний аналіз державної політики України та Польщі щодо захисту прав національних меншин. Автори розкривають суть та виділяють ознаки національних меншин, аналізують ситуацію щодо національних меншин, яка існує в Україні та Польщі.

Досліджено  історичні  аспекти  міграційних  процесів  в  Україну,  зокрема
особливості  соціального  й  політико-правового  статусу  мігрантів  на  прикладі
«російської» міграції  періоду  імперських  Росії  та  СРР.  Доведено,  що  росіяни  в  Україні
як  етнос  склався  в  результаті  міграційних  процесів.  Простежено  тенденції  зростання
чисельності,  напрями  розселення,  а  також  особливості  соціально-правового  статусу
українських  росіян.  З’ясовано  місце  російського  населення  в  етнічній  структурі

Проаналізовано особливості, виклики та пріоритетні напрями функціонування української громади у Вармінсько-Мазурському воєводстві, а також досліджено ґенезу діяльності української національної меншини у цьому регіоні з повоєнних часів і до сьогодні. Стверджується про затребуваність вивчення проблематики функціонування української національної меншини у Польщі у регіональному вимірі, коли аналізується діяльність українських громад в різних воєводствах. Таке дослідження актуалізується з погляду виявлення факторів, що визначають розвиток усесторонньої співпраці України і Польщі.