права людини

Проаналізовано правові позиції Європейського суду з прав людини, сформованих у процесі розгляду справ, що стосувалися порушення прав людини через дискримінацію за мовною ознакою (дискримінація на ґрунті мови) під час реалізації права на освіту. На основі проаналізованих правових позиції можна пояснити необґрунтованість вимог деяких представників меншин здійснювати навчальний процес винятково мовою національної меншини, ігноруючи навчальний процес державною мовою.

З’ясовано сутність народного суверенітету як правового феномену та запропоновано його авторське визначення для науки конституційного права. Доведено, що “народний суверенітет” є складним правовим поняттям, яке складається з двох взаємопов’язаних та взаємодоповнювальних елементів – “суверенітет” та “народ”, які формують цілісну правову категорію, яка одночасно є основоположним принципом сучасного конституціоналізму.

У статті досліджено роль та значення основних принципів права у формуванні адміністративного права. Зазначено, що найважливішим завданням сучасного етапу розвитку адміністративного права є правове забезпечення функціонування публічної влади, її органів і службовців, а також форм і методів діяльності на принципах правової держави.

Стаття присвячена аналізу потреби оновлення парадигми правового регулювання вживання наркотиків у контексті появи новітніх глобальних викликів та прав людини нового покоління. Проаналізовано міжнародну базу у сфері протидії обігу наркотиків, зокрема Єдину конвенцію про наркотичні засоби 1961 року, Конвенцію про психотропні речовини та Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.

Розглянуто світоглядні ідеї найвідоміших мислителів Середньовіччя Томи
Аквінського, Марсилія Падуанського та Нікколо Макіавеллі, які своїми працями
розвивали основоположні ідеї прав людини. Їхні вчення є неабияким спадком для
сучасного світу. Тома Аквінський особливу увагу звертав на моральні чесноти людини,
виділяючи справедливість як найважливішу з них, а також обґрунтовував основні
передумови для створення та функціонування держави як інструменту досягнення
загального блага та добра зі збереженням загального миру та наданням можливостей

Розглянуто деякі історичні періоди створення, розвитку та формування інституту
прав людини. Досліджено основоположні ідеї найвидатніших мислителів цього періоду.
З часів Давньої Греції поступально почало зароджуватись поняття прав людини, що
відображається в філософській думці тогочасних мислителів. Змінювалось сприйняття
місця людини у державному та соціальному житті. Такі мислителі, як Геракліт, Платон
та Аристотель, заклали наріжні камені у створення цього поняття ще у античності.

Теоретичне розуміння та філософське осмислення всіх правових феноменів
розпочалося з традиційного поділу права на позитивне і природне, відтак вони у
загальній свідомості вважаються певними антиподами, які разом з тим є практично
найбільш значущими типами праворозуміння. Нам вдалося простежити те, що саме
інтенсивний розвиток гуманістичних ідей у контексті нових політичних та економічних
тенденцій обумовив виникнення доктрини “природних прав людини”. Дедалі більше
серед широкого загалу набирала популярності твердження про те, що кожен індивід уже

Проаналізовано сферу дії статті 3 Європейської конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод. На підставі рішень Європейського суду з прав людини
досліджено розмежування понять катування і нелюдське поводження. Звернено увагу на
абсолютність статті 3 Конвенції, незалежно від обставин та ситуацій. Показано, що Суд
під час вирішення питання чи певне поводження з особою є таким, що принижує
гідність, бере до уваги те, з якою метою здійснювались такі дії. Однак порушення статті

Розглядаються рівність, гідність та пропорційність як принципи прав людини. Досліджуються наукові підходи щодо їх втілення у конституційно-правову практику. Аналізується іноземний досвід реалізації цих принципів.