сталий розвиток

У статті досліджено впровадження концепції циркулярної економіки в корпоративну стратегію організації. Проаналізовано різні підходи авторів до визначення поняття циркулярної економіки, корпоративної стратегії та бізнес-моделей, проілюстровано процес стратегічного планування з врахуванням концепції циркулярної економіки, ідентифіковано бізнес-моделі циркулярної економіки та їх взаємозв’язок зі стратегією організації. Проаналізовано впровадження циркулярної економіки у корпоративну стратегію на прикладі обраних підприємств та сформовано висновки.

В статті визначені основні умови та проблеми впровадження енергоефективних технологій для бізнесу в Україні та розглянутий проектний досвід будівництва «зелених» комерційних будівель, які були зведені в останні роки.

Розглянуто міжнародні та вітчизняні підходи до перекладу та трактування понять «sustainable development» та «business sustainability». На основі систематизації підходів українських науковців до трактування «sustainable development», здійснено порівняльний аналіз пропонованих трактувань. Обґрунтовано доцільність впровадження категорії «гармонійний розвиток» коли мова йде про адаптацію концепції «sustainable development» на рівні суб’єктів господарювання та запропоновано авторське визначення даної категорії.

The world tendencies of popularization of ecological elements of sustainable mobility and the results of their introduction in Lviv on the way to sustainable development are considered in the article. Examples of implementation of the Sustainable Mobility Plan in the city in accordance with the set priorities are given: residents, public transport, ecological means of transportation, private transport. The development of infrastructure for individual environmental means of mobility and public transport is analyzed.

Питання гармонійного розвитку стали предметом гострих дискусій та обговорень протягом кількох останніх десятиліть, основна увага яких зосереджується на важливості формування політик, процедур та цілей для імплементації ініціатив такого розвитку. Останнє уможливлюється за умови наявності передумов та потенціалу на макрорівні. З огляду на зазначене, актуалізується необхідність у дослідженні окресленої проблематики на вітчизняному просторі.

Викладено результати дослідження у сфері циркулярної економіки та переваг упровадження цієї концепції в Україні на основі досвіду Європейського Союзу, наведено рекомендації Фонду Еллен МакАртур та Європейської комісії, що повинні взяти до уваги уряди країн з огляду на критичну екологічну ситуацію у світі. Обґрунтовано можливості формування і розвитку циркулярних бізнес-моделей в Україні на прикладі найкращих європейських практик у сфері управління відходами.

Доведено, що неефективне управління відходами в Україні, що є, зокрема, наслідком існуючої лінійної моделі економіки, створює значні ризики для навколишнього середовища і населення. Це актуалізує імплементацію моделі циркулярної економіки, яка передбачає енергозбереження, регенеративне екологічно чисте споживання і виробництво, за прикладом ЄС, що є глобальним лідером із її впровадження.

The II International Scientific Symposium "Sustainable Development - State and Prospects" (SDEV'2020), organized by the Viacheslav Chornovil Institute of Sustainable Development, was held in the training camp "Polytechnic-2" in Slavske, Lviv Region on February 12-15, 2020. The symposium was co-organized by the Ukrainian Environmental League.

Сучасний розвиток держави і постійне посилення конкурентної боротьби вимагають пошуку нових, ефективніших стратегічних можливостей підприємств, серед яких великого значення набуває соціальна відповідальність. Комплексне соціоекономічне дослідження соціальної відповідальності в Україні нині є вимогою часу.

The existing conceptual approaches to assessment of the environmental security of the Eastern Carpathians have been analyzed. The original vision of the mechanism for maintaining sustainable development in the Pokutsko-Bukovinian Carpathians mountain ecosystem is proposed. The methodological approach used to determine the ecological status and the level of environmental safety of mountain areas is based on the use of sanitary-ecological indicators as sensitive determiners of environmental changes under the influence of the anthropogenic factor.