інтерпретація

Контент у масмедіа є професійним журналістським продуктом. Водночас моделі подачі цього контенту залишаються напрочуд строкатими, а професіонали медійного поля можуть пропонувати різноманітні моделі власної представленості в авторських подачах. У мінливому медійному просторі журналістське “я” може стати потужним сигналом для герменевтичної синергії між автором та авдиторією. А може і не стати – і тоді приходить час хаосу сприйняття і неадекватного розуміння авдиторією журналістського матеріалу.

Розглянуто побудову інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень діагностування ревматологічних захворювань. Для функціонування такої системи розроблено математичний апарат на основі адаптивних онтологій.

In the paper the design of the decision support diagnosing rheumatic diseases. For the operation of the system developed mathematical tools based on adaptive ontologies.

Культура та конфлікти завжди переплетені протягом усієї історії людства. Під час збройних протистоянь відбувається навмисне націлювання на об’єкти культурної спадщини. Метою агресора є не тільки окупація земель, але й насадження іншої ідеології, стирання історичної пам’яті. Оскільки культурна спадщина є складовою культурної ідентичності, її також можуть безпосередньо атакувати з ідеологічних причин, як це можемо спостерігати в Україні.

У статті вводяться до наукового обігу матеріали архітектурно-археологічного перетину оборонного рову Старостинського замку ХІV−ХVІІІ ст. в місті Галич Івано-Франківської області. Детально описано стратиграфію розвідкової траншеї.

Існує небагато досліджень щодо того, як журналісти інтернет-видань створюють контент для переконання громадськості, як працюють технології мережевих мас-медій. У цій статті представлені дослідницькі результати теоретичної розвідки щодо можливості переконання користувачів в суспільно-політичних та соціально-економічних аспектах розуміння контенту. При тому, що багато користувачів добре обізнані в створенні та споживанні інформації у функціональних межах Інтернет-видань, аналіз ставив за мету виявити прогалини в індивідуальному уявленні аудиторії про контент.

Сучасні засоби масової комунікації (наприклад, радіо, газети, телебачення чи інтернет-журналістика), та й увесь спектр засобів масової комунікації (наприклад, театр, музика, виставки, кіно, драма, опера, візуальне мистецтво тощо) просувають наратив – інтерпретаційні як журналістом, так і аудиторією контексти реалій, про які йдеться в журналістській подачі.  Але із запровадженням цілісних систем ідеологічно об’єднаних масмедіа наратив вже не піддається характеристиці тимчасовості чи розлогості інтерпретацій.

Антропологічне обґрунтування людської гідності є актуальною темою. Людина є творінням Бога, наділена позитивними і негативними властивостями, проте яким із них віддати перевагу вона вирішує сама.
З’ясовується поняття людської гідності людини та її місце у житті людини. Наголошується на антропології, як на процесі створення особи та наділення її властивостями, які має сам Бог, адже людина створена за подобою Божою та повинна наслідувати всі ті позитивні якості, якій їй надано.

У статті розглянуто питання співвідношення понять симболу й міту. Основну увагу звернено на тлумачення симболу й міту різними філософами та мовознавцями, яке уможливлює виявляння особливостей цих термінів. Розглянуто експлікації та імплікації Фавста як міту й симболу у творі-першоджерелі К. Марло і в инших творах англійської фавстіяни. Виявлено взаємозв’язок термінів «симбол» і «міт» у проаналізованих творах англійської літератури кінця XVI – початку XXI ст.

Введення елементів геоінформаційних технологій у процес інтерпретації аномалій поля сили тяжіння привело до можливості побудови тривимірних густинних моделей земної кори довільної детальності. Дані моделі відповідають критеріям Адамара. Отримані результати дозволили виявити нові і підтвердити раніше відомі закономірності.

Запропоновано оптимальний комплекс геофізичних методів дослідження (гравіметрія, ПІЕМПЗ, ВЕЗ, ЗС) для визначення нестійкої зони, пов’язаної з розвитком природно-техногенного карсту. Наведено результати інтерпретації на основі комплексного підрахунку з використанням інтегрованого параметру – функції комплексного показника (ФКП), яка узгоджується з критерієм імовірності розвитку карсту. Побудовано 3Д моделі розподілу критерію імовірності карстонебезпеки окремих ділянках шахтних полів.