громадянське суспільство

Corruption undermines citizens' faith in a democratic, independent, law-abiding, and European Ukraine. It negatively affects the country's international image and is the most serious offense in the context of contemporary challenges related to Russian aggression and the protection of national security. The key to successfully overcoming this destructive and harmful phenomenon is an effective combination of measures to prevent and combat corruption, as well as the involvement of the public as an agent in the fight against corruption.

The article provides a comprehensive analysis of the administrative and legal foundations of public governance in the field of defense and national security of Ukraine. It is established that national security and defense are key prerequisites for the formation of a democratic state governed by the rule of law, which is based on the principles of legality, respect for human rights and freedoms, as well as the mutual responsibility for the individual, society, and the state.

Анотація. Збройні конфлікти залишаються одним із найбільших викликів для міжнародної спільноти, ставлячи під загрозу фундаментальні міжнародні цінності та задекларовані гарантії. Стаття присвячена аналізу сучасних викликів та можливостей реалізації норм міжнародного права у сфері  захисту прав людини під час збройних конфліктів, зокрема в контексті війни в Україні.

Дослідження суспільства в правовому аспекті пов’язане з питанням держави, оскільки вона є формою організації суспільства. Держава виступає як інститут управління суспільством. У цьому контексті взаємовідносини між суспільством і державою є однією з найскладніших проблем юриспруденції. Йдеться про встановлення ефективних способів і каналів комунікації. У теорії управління соціально-економічними процесами контроль розглядається як одна з основ­них функцій.

Актуальність проблематики дослідження наукової статті полягає у тому, що координація діяльності суб’єктів, відповідальних за протидію корупції, є фундаментальним чинником забезпечення ефективності антикорупційної політики. Належна координація дає змогу не просто визначати стратегічні цілі та делегувати функціональні обов’язки між суб’єктами протидії корупції, але й акумулювати їхній потенціал і ресурси для зосередження зусиль на вирішенні ключових завдань у боротьбі з корупцією.

Стаття присвячена дослідженню поняття, принципів та системи публічного уп­рав­ління в адміністративно-політичній сфері. З’ясовано, що поняття публічного управ­ління є складним і багатогранним феноменом. У науковій літературі є низка підхо­дів до його визначення. Водночас ці підходи дають змогу дослідити явище публічного управління через аналіз діяльності, яку воно охоплює.

У сучасному світі участь громадян у діяльності органів публічної влади набуває дедалі важливішого значення. Це зумовлено глобальними соціальними, економічними і політичними змінами, які породжують як нові виклики, так і нові можливості для сучасних демократій.

Українська нація постійно, що засвідчено хронологічними межами історії України, століттями вела боротьбу за свободу і незалежність, за власну державність і суверенітет.

Проаналізовано значення ефективної взаємодії інститутів громадського суспільства з органами державної влади, адже інститути громадянського суспільства забезпечують надання якісних та економічно ефективних соціальних послуг, організацію приватних осіб та юридичних осіб приватного права для самостійного задоволення їх інтересів без додаткових фінансових або адміністративних витрат з боку держави; поширення благодійництва та надання адресної й оперативної благодійної допомоги; участь в ухваленні рішень та забезпечення так більшої ефективності рішень з огляду на врахування інтересів різних соці

У статті розкрито механізми впливу релігійних організацій на міжнародні відносини та динаміку їх впливу на вирішення міжнародно-правових проблем в умовах глобалізації. В умовах глобалізації світових процесів й зростання тенденцій до взаємозалежності в міжнародних відносинах релігія виступає оптимальним модусом самоідентифікації окремих країн, міждержавних об’єднань і спілок. Нині простежуємо, зростання кількості міжнародних релігійних організацій і фондів, релігійних партій і рухів, функціонування і діяльність яких має міжнародний характер.