цінності

The article is devoted to the philosophical and legal justification of the organic laws of society and their significance for the stability of the social organism and the realization of human rights and freedoms. Organic laws are considered fundamental principles that determine the internal integrity of society, ensure harmony between individual autonomy and collective interests, and serve as a criterion for the legitimacy and effectiveness of positive law.

Досліджується вплив української трудової міграції на корпоративну культуру міжнародних компаній та окреслюються ключові виклики й можливості, пов’язані з інтеграцією українських працівників. Розглядаються особливості їхніх професійних навичок, ціннісних орієнтирів та моделей поведінки, які можуть сприяти трансформації управлінських підходів у багатонаціональних колективах. Окреслюється процес адаптації українців, їх інтеграція в усталені корпоративні стандарти та вплив на результативність командної взаємодії.

Метаантропологічна методологія розширює межі традиційного розу­мін­ня права, з-поміж яких філософські, культурні та антропологічні аспекти, що важливо для розв’язання сучасних проблем міжнародного права, таких як захист прав людини, конфлікти культур, міграція, екологічні питання та питання глобальної безпеки.

Проблематика правових заборон у національному та європейському праві має яскраво виражений міждисциплінарний контент. Сучасне українське середовище, крізь призму якого “переломлюються” (“пропускаються”) правові цінності європейської (євроатлантичної) і загальнолюдської цивілізацій – принципи, норми, інститути, джерела права, правові процедури тощо, доволі неоднорідне й суперечливе, що не може не відбиватися на особливостях українського права.

У статті здійснено теоретико-правовий аналіз дефініції правомірної поведінки, осмислення її критеріїв, видів, механізму формування та реалізації у сучасних обставинах. Правомірна поведінка як вид соціальної поведінки є складним процесом взаємодії людини та права. Ця взаємодія полягає у впливі права на поведінку індивідуума, який, керуючись усталеною в його свідомості системою цінностей, вибирає власну модель поведінки. Саме цінності формують та характеризують внутрішній світ індивідуума: його духовний стан, волю, почуття, розум, ставлення до макрокосмосу.

В статті здійснено комплексний аналіз механізму функціонування конституційного правопорядку в умовах воєнного стану, зокрема тих засобів та способів за допомогою яких він може захистити конституційні цінності, права та ідентичність від внутрішніх та зовнішніх загроз, а також запропоновано практичні рекомендації запобігання можливої інволюції конституціо- налізму в післявоєнний період.

У статті здійснено теоретико-правове дослідження релігійних організацій як учасників дискурсу концепції прав людини, з’ясування особливостей сприйняття ними прав людини в історичному контексті. Доведено, що внесок західних і східних релігійних організацій у розвиток концепції прав людини не є гомологічним. Теорія прав людини є надбанням західної цивілізації, і природно, що західні релігійні організації (як католицькі, так і протестантські) розвивають свої вчення про права людини в цій культурній парадигмі.

Проаналізовано поняття «національна ідея як основа формування національної самосвідомості» та фактор запобігання розвитку корупції в Україні. Обґрунтовано, що національна ідея — стратегічна мета, яка формується історично та спрямована об’єднати країну у єдину націю, формує єдину систему координат цінностей. Доведено, що національна ідея як фактор запобігання корупції в Україні повинна виражатися у стратегічній меті, що спрямовуватиме дію громадян України на запобігання корупції, формувати громадянську самосвідомість, відповідальність за свої дії та бездіяльність.

Розглядається зміст та основна проблематика колективної монографії “Філософія Романа Інґардена і сучасність” за редакцією Дмитра Шевчука, в якій публікуються матеріали однойменної Міжнародної конференції (Луцьк, 8 жовтня 2020 року). У монографії аналізуються погляди відомого польського філософа, а також ті фундаментальні проблеми, якими він переймався, а це проблеми онтології, епістемології, антропології, аксіології, філософії літератури. Можна вважати, що авторам монографії вдалося досягнути мети: окреслено значення здобутку Р.

У статті викладено результати наукового дослідження щодо особливостей регіональних новин Луганщини та Донеччини, емпіричного аналізу можливостей телевізійних каналів згаданих регіонів та моніторинг очікувань реципієнтів, які живуть на межі окупованих Росією та підконтрольних Україні територій. Запропоновано інструменти та моделі виробництва якісного контенту для регіональних телевізійних новин в умовах війни заради національно-громадянської гідності та української ідентичності.