Анотація. Метаантропологічна методологія розширює межі традиційного розуміння права, включаючи філософські, культурні та антропологічні аспекти, що важливо для вирішення сучасних проблем міжнародного права, таких як захист прав людини, конфлікти культур, міграція, екологічні питання та питання глобальної безпеки.
У статті здійснено теоретико-правовий аналіз дефініції правомірної поведінки, осмисленні її критеріїв, видів, механізму формування та реалізації у сучасних обставинах. Правомірна поведінка як вид соціальної поведінки є складним процесом взаємодії людини та права. Ця взаємодія полягає у впливі права на поведінку індивідуума, який керуючись усталеною в його свідомості системою цінностей, обирає власну модель поведінки. Саме цінності формують та характеризують внутрішній світ індивідуума: його духовний стан, волю, почуття, розум, ставлення до макрокосмосу.
В статті здійснено комплексний аналіз механізму функціонування конституційного правопорядку в умовах воєнного стану, зокрема тих засобів та способів за допомогою яких він може захистити конституційні цінності, права та ідентичність від внутрішніх та зовнішніх загроз, а також запропоновано практичні рекомендації запобігання можливої інволюції конституціо- налізму в післявоєнний період.
У статті здійснено теоретико-правове дослідження релігійних організацій як учасників дискурсу концепції прав людини, з’ясування особливостей сприйняття ними прав людини в історичному контексті. Доведено, що внесок західних і східних релігійних організацій у розвиток концепції прав людини не є гомологічним. Теорія прав людини є надбанням західної цивілізації, і природно, що західні релігійні організації (як католицькі, так і протестантські) розвивають свої вчення про права людини в цій культурній парадигмі.
Проаналізовано поняття «національна ідея як основа формування національної самосвідомості» та фактор запобігання розвитку корупції в Україні. Обґрунтовано, що національна ідея — стратегічна мета, яка формується історично та спрямована об’єднати країну у єдину націю, формує єдину систему координат цінностей. Доведено, що національна ідея як фактор запобігання корупції в Україні повинна виражатися у стратегічній меті, що спрямовуватиме дію громадян України на запобігання корупції, формувати громадянську самосвідомість, відповідальність за свої дії та бездіяльність.
Розглядається зміст та основна проблематика колективної монографії “Філософія Романа Інґардена і сучасність” за редакцією Дмитра Шевчука, в якій публікуються матеріали однойменної Міжнародної конференції (Луцьк, 8 жовтня 2020 року). У монографії аналізуються погляди відомого польського філософа, а також ті фундаментальні проблеми, якими він переймався, а це проблеми онтології, епістемології, антропології, аксіології, філософії літератури. Можна вважати, що авторам монографії вдалося досягнути мети: окреслено значення здобутку Р.
У статті викладено результати наукового дослідження щодо особливостей регіональних новин Луганщини та Донеччини, емпіричного аналізу можливостей телевізійних каналів згаданих регіонів та моніторинг очікувань реципієнтів, які живуть на межі окупованих Росією та підконтрольних Україні територій. Запропоновано інструменти та моделі виробництва якісного контенту для регіональних телевізійних новин в умовах війни заради національно-громадянської гідності та української ідентичності.
У статті вивчено наступний аспект: концепція створення новин на регіональних телевізійних каналах складається з інформування про всі сфери життя, що органічно поєднані з регіональними, національними, універсальними цінностями У таких умовах зміст новин буде сприяти формуванню здорових моральних і психологічних якостей гуманістичного світогляду національної громадської гідності.
Проаналізовано проблему значення національної свідомості для державно-правового простору. Позиціонується, що свідомість окремої особистості формує погляди, уявлення, почуття щодо чинного або бажаного права, держави, соціальних та державотворчих процесів. У державно-владній діяльності національна свідомість окремої особистості впливає не тільки на індивідуальному рівні, але й формує комплек¬сні масові національні інтенції.
Зроблено спробу обґрунтувати міжнародне значення американської ідентичності за допомогою аналізу етнічних, релігійних, політико-правових та економічних параметрів. Визначено, що етнічно сучасну Америку сформульовано на основі асиміляції корінного населення та переселенців з Європи, Азії, Африки тощо. Наголошено на тому, що США притаманна плюралістична релігійна культура.