На основі моніторингу виявлено складні геолого-гідрологічні умовиПередкарпатского сірконосного басейну. Серед них особливе значення мають обводненість і закарстованість території басейну, різна глибина і потужність рудного пласта. Тому виникла необхідність у використанні системи, комплексу і способів розробки окремих родовищ сірки.
На конкретному прикладі за результатами геодезичного контролю геометричних параметрів ЗОРВ оцінено вплив робіт по натягу арматурних пучківна напружено-деформований стан, яке підтвердило ефективність геодезичних робіт в загальному комплексі заходів щодо забезпечення експлуатаційної надійності ЗОРВ АЕС з ВВЕР-1000.
В роботі розглянута методика досліджень руслових зсувів річки Дністер. Моніторинг річки проведений в межах сіл Тершів і Бусовисько і охоплює 30-річний період - з 1979 по 2010 рр. Розглянуто основні причини, що викликають руслові зміщення. Запропоновано концептуальну модель дослідження руслових зсувів, яка базується на використанні даних космічної зйомки, аерозйомки, лазерного сканування, картографічних матеріалів, в тому числі спеціальних карт - ґрунтових, геологічних і четверичной відкладень, а також даних інженерно-геодезичних робіт.
Стаття присвячена питанням, які пов'язані з юридичними та концептуальними аспектами розробки системи моніторингу просторового планування в Польщі. Представлені ініціативи та методичні пропозиції направлені на розробку концепції системи моніторингу, яка дасть можливість враховувати як національний, так і регіональний рівень.
На базі територій і об'єктів природно-заповідного фонду Чернівецької області розглянута система кадастрової діяльності в природно-заповідній області. З метою наповнення структурних елементів облікових номерів Державного земельного кадастру та Державного кадастру природно-заповідного фонду об'єктивною інформацієюз відповідною кадастровою ідентифікацією досліджені роль і значення заповідних територій у житті біосфери і суспільства.
Мета. Безпечна та надійна експлуатація підземних сховищ газу (ПСГ) передбачає спостереження за вертикальними переміщеннями земної поверхні газосховиша. Для роботи підземного сховища споруджують газокомпресорну станцію, яка слугує для нагнітання та відбирання газу із пласта-колектора через експлуатаційні свердловини, які є безпосередньо пов’язані з газокомпресором через відповідне технологічне обладнання та газопроводи – шлейфи. Під час вивчення вертикальних рухів земної поверхні підземних сховищ газу постає проблема розроблення моделі прогнозування цих процесів.