суспільство

Розглянуто деякі історичні періоди створення, розвитку та формування інституту
прав людини. Досліджено основоположні ідеї найвидатніших мислителів цього періоду.
З часів Давньої Греції поступально почало зароджуватись поняття прав людини, що
відображається в філософській думці тогочасних мислителів. Змінювалось сприйняття
місця людини у державному та соціальному житті. Такі мислителі, як Геракліт, Платон
та Аристотель, заклали наріжні камені у створення цього поняття ще у античності.

Суспільство буває досконалим і недосконалим. Досконалим суспільством є
Церква, релігійне угруповання. Ця досконалість є духовно-юридичною, яка забезпечує
регулювання природним і надприродним правом. Досконале суспільство має назву
Небесного Царства Божого, яке поповняється поступово гідними членами земної
Церкви Царства Божого.

Проаналізовано поняття “право” та “справедливість” на предмет: тотожності; виявлення відмінностей, встановлення закономірностей під час їх використання e судочинстві та правової ваги кожного з них. Обґрунтовано взаємозалежність цих кате- горій, виділено такі особливості: поняття “справедливість” ширше за поняття “право”, оскільки воно є мірилом самого права зокрема та виступає інструментом реалізації правових відносин загалом.

На основі новітніх  наукових розвідок ґрунтовно проаналізовано філософсько-правовий
концепт  дефі ніції«громадянське  суспільство»,  систематизовано  сучасні  підходи
щодо  розуміння  означеного  поняття.  В  основу  дослідження  покладено  наукові  погляди
визначних  філософів,  а  також  запропоновано  власний  авторський  підхід  та  висновки
щодо  проблематики  дослідження.  Обґрунтовано,  що  громадянське  суспільство  –  це
система  забезпечення  життєдіяльності  соціальної,  соціокультурної  та  духовної  сфер,  їх

У  період  системних  реформ,  що  відбуваються  в  сучасному  українському
суспільстві  загалом,  і  в  судовій  системі  зокрема,  до  чинників,  що  забезпечують  більш
справедливий  і  гуманний  характер  судового  процесу,  варто  зараховувати  історичний
досвід,  набутий  іншими  державами  у  правовій  сфері.  Також  включення  в  теоретичне
осмислення  поняття  культури  судового  оратора  міркувань  щодо  значення  християнсь-кої  етики  в  процесі  гуманізації  судочинства  не  лише  забезпечило  б  повноту  розгляду

У статті розглянуто важливу проблему – правовий механізм реалізації основної
функції судової влади правосуддя. З’ясовано роль інших функцій судової влади в
забезпеченні здійснення правосуддя. Аргументовано конституційну правову природу
правосуддя, що підтверджує її виключність серед функцій судової влади.

Analyzed scientific views of the great German philosopher Hegel’s dialectic relationship
and on relations between the state and the Christian religion. In his work «Philosophy of Law»
German philosopher deeply and comprehensively reveals the role and place of state not only in
the development and functioning of society, but also the Christian religion as an important
institution in the formation of spirituality and high morality in society.

Основною метою статті є спроба проаналізувати філософсько-правові витоки концепції громадянства, її первинну сутність та правову природу. Особливу увагу автор
звертає на античний хронополітичний та історичний етап її еволюції, оскільки саме під час нього зародилася концепція громадянства, яка набула філософсько-правого
трактування та законодавчого регламентування, яке зберігається і донині.